|
О С Н О В И Т Е Х Н І Ч Н Т В О Р Ч О С Т І |
|||||||
ЕлектронниЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС |
||||||||
|
|
|||||||
Тема 5.
Основні поняття про наукові відкриття, винаходи, корисні моделі,
раціоналізаторські пропозиції та промислові зразки 5.3. Раціоналізаторська
пропозиція Визначення поняття раціоналізаторська
пропозиція. Критерії раціоналізаторської пропозиції. Приклади
раціоналізаторських пропозицій. Оформлення і подача заяви на
раціоналізаторську пропозицію. 5.3. Раціоналізаторська
пропозиція Необхідність
у раціоналізації Раціоналізація
- це удосконалення, покращання чого-небудь. Раціоналізація властива розвитку
людського суспільства: без удосконалення, без покращання знарядь виробництва,
технології їх виготовлення, взагалі всіх прийомів доцільної діяльності людина
просто не може обійтись. Цього вимагали природні закони розвитку.
Раціоналізація здійснюється шляхом різних раціоналізаторських пропозицій. Питання про необхідність раціоналізаторської пропозиції
допомагає виявити такі, наприклад, дані: у середньому кожні 4 години
конструктор, розробляючи технічну документацію, допускає помилку, на
виправлення якої в цехах втрачається більше 8 годин; мінімум 2/3 працівників,
підприємств в тій чи іншій галузі зайняті ліквідацією недостатньої
надійності нових науково-технічних рішень, методів і матеріалів. Велика
кількість типових проектів не відповідає сучасним вимогам: тому на місцях її
починають удосконалювати або будувати за місцевими кресленнями. Назва "раціоналізаторська пропозиція"
походить від слова "раціонально", тобто розумно, найбільш вигідно.
Але не всі зміни, що є розумними, найбільш вигідними, можна назвати
раціоналізаторськими пропозиціями. Критерії раціоналізаторської пропозиції У відповідності до Положення, раціоналізаторською
пропозицією признається технічне рішення, яке є новим і корисним для
підприємства, організації чи установи, якому воно подано, і передбачає зміну
конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або
зміну складу матеріалу. Це визначення вміщає критерії охороноздатності
раціоналізаторської пропозиції: - технічне рішення; - новизна; - корисність. До раціоналізаторських відносять такі пропозиції: - з удосконалення техніки (машини,
станки, прилади, пристосування, інструмент та ін.); - з покращання способів обробки
матеріалів, технологічних процесів виготовлення продукції; миття деталей,
збирання машин; - з покращання способів контролю,
досліджень, спостережень; - з покращання якості продукції, що
виробляється, зменшення браку; - з покращання умов праці і техніки
безпеки; - ті, що забезпечують економію
електроенергії і матеріалів; - з використання виробничих відходів
та ін. У сільському господарстві України признаються раціоналізаторські
пропозиції: - які відносяться до створення нових
і покращання існуючих агротехнічних, зоотехнічних і ветеринарних способів та
прийомів сільськогосподарського виробництва; - зв'язані із заходами з покращання
використання земель, захисту фунту від ерозії, корінному покращанню
сільськогосподарських угідь; - з профілактики і боротьби з
хворобами сільськогосподарських рослин, сільськогосподарськими шкідниками,
бур'янами; - що відносяться до експлуатації МТП,
електрифікації і автоматизації сільськогосподарського виробництва; - щодо застосування мінеральних
добрив і інших препаратів у сільському господарстві; - з використання і ремонту
сільськогосподарської техніки; - що відносяться до способів
виготовлення і застосування біопрепаратів, кормових добавок, лікувальних і
дезінфікуючих засобів; - щодо удосконалення
ветеринарно-зоотехнічних інструментів, приладів і обладнання. Ознаки раціоналізаторської пропозиції Щоб правильно кваліфікувати пропозиції, що поступають
від раціоналізаторів, необхідно знати шість ознак
рацпропозиції: 1-а:
пропозиція повинна носити технічний характер, тобто відноситись до
конструкції (будови), технологічного процесу (способу), матеріалу
(речовини); Пропозиції, що допомагають організаційно налагодити
господарство, упорядкувати штами, спростити облік, покращити зберігання
матеріалів та ін., рахуються організаційно-господарськими, оскільки в них
немає елементів технічного рішення і, тому, до категорії раціоналізаторських
вони не відносяться. 2-а:
технічне рішення повинно бути обґрунтоване, тобто вміщати конструктивне або
технологічне розроблення і, при необхідності, експериментальне підтвердження.
Висунуте завдання повинно бути повністю вирішене. Опис пропозиції повинен
бути достатньо повним, щоб його можна було впровадити у виробництво не лише
автору, але і будь-якому спеціалістові даної галузі виробництва. Постановка завдання, типу "гола ідея", добре
побажання, раціоналізацією не признається. 3-я:
пропозиція повинна мати новизну. Пропозиція признається новою для даного
підприємства, організації, установи, якщо до подачі заяви: - таке ж на даному підприємстві не застосовується; - не було раніше заявлено іншою особою; - не було передбачено наказами або розпорядженням
адміністрації, не було розроблено технічними службами підприємства або
вищестоящої організації; - не повторює технічне рішення
типової технології, стандартів; - не було опубліковано в
інформаційних виданнях. 4-а:
пропозиція повинна бути корисною, тобто давати економічний або інший
позитивний ефект (покращити якість продукції, техніку безпеки, забезпечити
економію матеріалів або електроенергії, полегшити працю та ін.). Пропозиція не признається раціоналізаторською, якщо
вона погіршує якість продукції, що виробляють, за винятком випадків, коли
вирішується, наприклад, завдання щодо створення замінників дефіцитних матеріалів. Пропозиція не признається корисною, якщо вона разом з
підвищенням продуктивності праці знижує безпеку праці. 5-а:
пропозиція повинна носити творчий характер, тобто створюватися самостійно.
Допускається переробка відомої пропозиції відповідно до конкретних умов
виробництва. Пропозиція, яку взято із технічної літератури або із
досвіду інших підприємств, не є раціоналізаторською, оскільки в ній немає
технічної творчості автора. Автор у даному випадку лише проявив ініціативу у
викорис» танні досвіду. 6-а:
раціоналізаторська пропозиція подається в письмовому вигляді за встановленою
формою. При відсутності хоч однієї з
ознак пропозиція раціоналізаторською не признається. Відмінності раціоналізаторських пропозицій від
інших новаторських пропозицій Від винаходу рацпропозиції відрізняються характером і
ступенем новизни. Для винаходу потрібна новизна абсолютна (світова), для
рацпропозиції - новизна місцева (обмежена). Винахід характеризується
істотними відмінностями від прототипу, на рацпропозиції ця вимога не діє. Заява на винахід подається в Державний департамент
інтелектуальної власності України, а заява на рацпропозицію - на те
підприємство, де її буде використано. Від організаційно-господарської пропозиції
раціоналізаторська відрізняється тим, що містить у собі технічне рішення
завдання. Організаційно-господарські пропозиції направлені на
удосконалення організації і планування виробництва, упорядкування структури
управління, покращання обліку і звітності та ін. Приклади таких пропозицій: - перерозподіл обов'язків між окремими спеціалістами
підприємства; - нова форма плану-графіку ремонту і технічного
обслуговування машин, що передбачає облік витрат засобів. За використання організаційно-господарських пропозицій
законодавством винагорода не передбачається. Автори таких пропозицій одержують
премію за розсудом керівника підприємства. Від ініціативних пропозицій рацпропозиція відрізняється
тим, що в ній є елемент власної технічної творчості. Новизна завжди зв'язана
з творчістю. Автор ініціативної пропозиції може отримати премію за
ініціативу впровадження досвіду за рахунок засобів, що виділяються за
сприяння винахідництву і раціоналізації, але йому не видається свідоцтво на
рацпропозицію і не передбачаються пільги, що передбачені для раціоналізаторів. Оформлення заяви на раціоналізаторську пропозицію Заява на рацпропозицію оформляється автором
(співавторами) в письмовому вигляді на бланку форми № Р-1 і має таку структуру: - назва об'єкта рацпропозиції; - короткий опис застосовуваного до подачі пропозиції
об'єкта техніки; - недоліки застосованого об'єкта, що будуть усуненні
заявленою пропозицією; - технічні засоби, пропоновані автором для усунення
недоліків раніше застосовуваного об'єкту техніки; технічні, економічні або інші переваги пропонованого
автором об'єкта в порівнянні з застосовуваним; - предмет рацпропозиції; - у необхідних випадках до заяви повинні додаватись
графічні матеріали - креслення, схеми або ескізи. Заява підписується всіма
авторами. Подача
заяви на раціоналізаторську пропозицію Письмова заява на рацпропозицію заповнена на бланку
форми Р-1, подається безпосередньо на підприємстві, до діяльності якого
відноситься пропозиція. У день надходження заява на рацпропозицію,
реєструється в спеціальному журналі за встановленою формою Р-4, з цього
моменту заява стає службовим документом і на руки автору не видається. Після
подачі заяви і її реєстрації автор має право вносити зміни до опису
пропозиції, не змінюючи суті пропозиції. Всі зміни і доповнення подаються на
окремих листах із вказанням дати і підписаних всіма авторами. Автору рацпропозиції на протязі п'яти днів видається
довідка за встановленою формою, що підтверджує факт і дату надходження заяви. Заява не підлягає реєстрації в таких випадках: - не зрозуміла мета
пропозиції; - не вказано способи досягнення корисного результату; - пропозиція не містить рішення, а є лише постановкою
завдання: "підвищити якість заточування інструменту" та
ін.; - пропозиція не відноситься до даного підприємства. На
протязі п'ятнадцяти днів заяву має бути розглянуто і за нею прийнято одне із трьох можливих рішень: 1) про признання рацпропозиції і про прийняття її до
використання; 2) про проведення дослідної перевірки пропозиції; 3) про відхилення пропозиції. Розгляд проводиться посадовими особами підприємства -
керівник підприємства або керівник підрозділу, на якого це покладено наказом
підприємства. Якщо автором пропозиції є керівник підприємства, або
його заступник, або головний інженер, або замісник головного інженера, то
рішення за цією пропозицією приймається керівником вищестоящої організації. На кожного автора (співавтора) рацпропозиції
заповнюється карточка за формою Р-4. Використання рацпропозиції оформляється актом за формою
Р-2. Після внесення рішення про признання пропозиції раціоналізаторською і
прийняття її до використання на протязі місячного строку кожному із
співавторів пропозиції видається посвідчення на рацпропозицію, із вказуванням
у ньому інших співавторів. У випадку втрати посвідчення автору (співавтору)
видається дублікат. Права автора на підставі посвідчення діють або в межах
підприємства, яке видало посвідчення, або, якщо посвідчення видано
міністерством (установою) - на підпорядкованих цьому міністерству (установі)
підприємства. Права автора діють також на підприємствах, які одержали
раціоналізаторську пропозицію на основі договору про передачу
науково-технічних досягнень і досвіду. Посвідчення на рацпропозицію являється правосильним
документом, тобто без нього не можуть бути реалізовані будь-які права, надані
раціоналізаторам законодавством. Наприклад, має право на винагороду лише
"автор раціоналізаторської пропозиції, якому видано посвідчення".
Відсутність посвідчення позбавляє автора можливості звернутись до суду при
стягненні винагороди, з позовом про встановлення ефекту використання
пропозиції та ін., оскільки відсутність посвідчення означає відсутність
самого об'єкта права, тобто раціоналізаторської пропозиції. Декваліфікація
раціоналізаторських пропозицій У теперішній час є випадки помилкового видання охоронних
документів особам, чиї пропозиції не володіють новизною, не мають технічного
рішення й інших критеріїв пропозиції. Декваліфікація раціоналізаторської пропозиції є засобом
виправлення випадкових помилок, допущених посадовими особами в період прийому,
розгляду і кваліфікації пропозиції. У таких випадках керівник підприємства з
власної ініціативи або з подання інших органів, або за заявами громадян
переглядає пропозицію і виносить рішення про відміну попереднього рішення,
про признання пропозиції раціоналізаторською і про признання недійсного
посвідчення виданого на неї. Декваліфікацію раціоналізаторської пропозиції може
виконати також вищий орган як із своєї ініціативи, так і за скаргами
громадян або поданнями відповідних органів. Декваліфікацію проводять на протязі одного року з дня
винесення рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською або з дня, коли
почалося її використання, якщо вона почалась пізніше. Від декваліфікації необхідно відрізняти визнання
посвідчення недійсним через видання його на ім'я особи, яка не має першості
на цю пропозицію, або через неправильне вказування в посвідченні автора або
співавторів. У цих випадках оцінка предмета раціоналізаторської пропозиції
не змінюється. Таке признання посвідчення недійсним може бути виконано на
протязі трьох років з дня видання посвідчення. В усіх цих випадках у відповідному наказі обов'язково
об'являють недійсність конкретного посвідчення з вказуванням його реквізитів
(номера, дати видання, назви підприємства, предмета раціоналізаторської
пропозиції, прізвища, імені та по батькові автора). Посвідчення, визнане недійсним вже не має ніякого
значення і зовсім не обов'язково, щоб власник повертав його підприємству або
складався акт про його знищення. Відповідне формулювання в наказі робить таке
посвідчення недійсним. ☞ Питання для самоперевірки ?
|
||||||||