Концепція виховної роботи в коледжі  
   
   

ПОРЯДОК
подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв
про випадки булінгу (цькуванню) в коледжі
Загальні питання

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2. . Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники коледжу та інші особи.
3. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
4 У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  1. систематичність (повторюваність) діяння;
  2. наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
    Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)


    1.  Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору коледжу
    2.  Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування)
    здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування)  (далі – Заява).
    3.  Заяви, що надійшли на електронну пошту коледжу  отримує секретар директора кодеджу, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
    4.  Прийом та реєстрацію поданих Заяв  здійснює секретар коледжу.
    5.  Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
    6.    Датою подання заяв є дата їх прийняття.
    7   Розгляд Заяв здійснює директор коледжу з дотриманням конфіденційності.
    Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)
    1.  За результатами розгляду Заяви директор коледжу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.
    2.  З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
    3.  Для прийняття рішення за результатами розслідування директор коледжу створює комісію з профілактики правопорушень та розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
    4.  Комісія створюється наказом директора коледжу.
    5.  До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор коледжу та інші зацікавлені особи.
    6.  Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.
    7.  Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор коледжу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.
    8.  У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор коледжу  має повідомити постраждалого.
    9.  Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
    10.  Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
    11.  Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.
    Терміни подання та розгляду Заяв
    1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
    2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
    3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
    4. За результатами розслідування протягом 1 робочого  дня  Комісія  призначає  її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після завершення розслідування.
    5. Директор коледжу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
                               Реагування на доведені випадки булінгу
    1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор  коледжу:
    - повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
    - забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).
    2.  Заходи здійснюються заступником директора з навчальної роботи у взаємодії з практичним психологом , соціальним педагогом  та затверджуються директором закладу.
    3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.
    Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)
    1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:
    «Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
    Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
    Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
    Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
    Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
 
 

6 порад для вчителя, який виявив булінг
Корисні рекомендації педагогу з протидії цькуванню.

Булінг – це велика проблема, про яку все частіше говорять уголос. Після заяви на законодавчому рівні про існування цього явища, відбулась очевидна трансформація, що допомогла виявити безліч випадків цькування, про які раніше замовчували.
Вашій увазі пропонуємо ТОП-6 порад дорослому, який виявив цькування.

 Порада №1 
Звертайтесь до керівництва
Якщо ви виявили насилля або маєте конкретні причини для підозр щодо булінгу студента, терміново поінформуйте адміністрацію закладу освіти. Діти, які цькують інших завжди приховують від дорослих факт знущань. Тож, якщо ви помітили агресивні настрої в бік одного, скоріш за все, ваші побоювання небезпідставні.

 Порада №2 
Сповістіть батьків
Приховування інцидентів, пов’язаних з насиллям– заздалегідь деструктивна стратегія. Погодьтеся, репутація коледжу  не варта психологічного чи фізичного здоров’я дитини. Тому, аби не стати мовчазним свідком цькування, краще одразу ж повідомте батьків обох сторін, причетних до конфлікту.

За результатами досліджень UNICEF в Україні, 48% дітей, які стали жертвами булінгу ніколи не розповідають про ці випадки.

 Порада №3 
Ігнорування – помилка
Теорії «діти самі розберуться» та «всі через це проходили» цілком себе дискредитували. Кожного року близько 67% українських тінейджерів стають причетними до булінгу (у ролях жертв, кривдників чи свідків). Отже, будь-яка агресивна чи провокативна поведінка – це вагома причина вашого втручання в конфлікт.

 Порада №4 
Нейтралітет усьому голова
Якщо ви підтримаєте одну зі сторін-студентів  адже негативне ставлення до будь-кого з  навряд допоможе розв’язвати проблему. Краще зверніться до шкільного психолога за кваліфікованою допомогою.

Серед українських дітей, які замовчують факт булінгу, 40% соромляться про це говорити, а 22% взагалі вважає це нормальним(!) явищем – статистичні зведення UNICEF.

 Порада №5 
Наша зброя – неупередженість
Найкращий спосіб впливу на дітей – стати для них авторитетом. За такої умови з вас братимуть приклад студенти, що, погодьтеся, дуже відповідально. Тож будьте для них прикладом виваженого та неупередженого ставлення до усіх. Зрештою, до слів вчителя щодо булінгу, який толерантно поводить себе з оточенням, обережний в оцінках дій інших, прислухатимуться більше.

 Порада №6 
Обговорення – лише наодинці
Вимагання публічного вибачення або пояснень у цьому випадку – це те ж саме, що лікувати перелом кістки подорожником. Для того, щоб зупинити булінг, необхідно впливати безпосередньо на причину конфлікту, а це можливо лише встановивши довірчу комунікацію. Тож, краще проводити бесіду з учасниками конфлікту віч-на-віч.

 
 
 
 
 
 
   
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
   
   
           
           
    с. Шевченкове