|
О С Н О В И Т Е Х Н І Ч Н Т В О Р Ч О С Т І |
|||||||
ЕлектронниЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС |
||||||||
|
|
|||||||
Тема 1.
Технічна творчість як вид суспільно-корисної діяльності. Законодавство у
сфері інтелектуальної власності. 1. Технічна
творчість як вид суспільно корисної діяльності. 2. Законодавство України
у сфері інтелектуальної власності. Міжнародно-правові документи у галузі
інтелектуальної власності. Основні поняття та терміни. 3. Організація
дослідної і творчої роботи. Етапи технічної творчості під час створення
технічних об'єктів. Етика науково-технічної творчості. 4. Основи
технічного моделювання та конструювання. 1. Технічна
творчість як вид суспільно корисної діяльності. Для сучасного інженера,
молодого спеціаліста здібності винахідника просто необхідні. До цього
спонукає життя. Саме науково-технічна творчість створює найбільш благодійні
організаційні, технологічні і педагогічні передумови для розвитку творчих
здібностей особистості, виховання любові до праці, соціальної активності
молоді. Наприклад, у розвинутих країнах заходу створення винаходів - один з
основних показників кваліфікації інженера та його цінності для фірми, фірма
відмовляється від послуг інженера, що не працює на рівні винаходу. Між
іншим, з французької "інженер" перекладається як
"винахідник". Що ж таке творчість? Над цим питанням міркували ще
філософи, мудреці стародавньої Еллади. Творчість - пошук чогось невідомого, нового, якого ще не
знали люди. Різновиди науково-технічної
творчості: - відкриття; - винаходи; - раціоналізаторські
пропозиції; - створення промислового
зразка продукції; - конструкторська розробка. Відкриття - встановлення невідомих раніше
об'єктивно-існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу
(І.Ньютон - закон всесвітнього тяжіння; Д.І.Менделєєв - періодичний закон
хімічних елементів; І.І.Мечников - явище фагоцитозу). Відкриття має пізнавальну
спрямованість і до нього ставиться одна вимога - збільшувати суму наукових
знань у своїй галузі. Автор відкриття одержує диплом. Відкриття в суспільних науках, географії,
археології, палеонтології, геології в юридичному розумінні не є відкриттями,
дипломи на них не видаються. Винахід - вирішення технічного завдання в будь-якій
галузі народного господарства, культури, охорони здоров'я, оборони країни,
яке відзначається істотною новизною та дає позитивний ефект ( конструкція
приладу, машини, пристрою, метод одержання продукту, технологічний процес,
рецепт тощо). Винахід має конкретно
практичну спрямованість і на відміну від відкриттів є явищем тривимірним: - повинен співвідноситись із
суспільними потребами (бути корисним, давати позитивний ефект): - можливе впровадження; - не суперечити
фундаментальним законам природи, перевершувати знання в галузі технічних наук
та виробництва, до яких відноситься даний винахід. Відкриття породжує цілі
"кущі" винаходів, але й нерідко саме винаходи породжують ряд
відкриттів (винахід мікроскопа, телескопа тощо). Автор винаходу одержує патент. Томас Едісон на протязі свого
життя мав 1093 винаходи, серед них електролампи розжарювання, система
електроосвітлення (генератори струму, провідники, вимикачі, запобіжники,
патрони для ламп), фонограф та ін. При винаході лужного акумулятора Едісон
отримав позитивний результат, провівши 50 тис. дослідів; у цьому і полягає
головний винахід Едісона: він винайшов науково-дослідний інститут. 50 тис.
проб він поділив на 1000 співробітників, що дало швидкий результат. Приймаючи на роботу, Едісон
любив давати „хитрі” технічні завдання співробітникам, особливо теоретикам.
Одного разу він запросив до лабораторії математика Ептона і запропонував йому
швидко вирахувати об'єм колби лампи. Ептон, провівши більше години з
вимірюванням і складними обчисленнями, виконав завдання і гордо подав лист з
відповіддю. Тоді Едісон за декілька секунд продемонстрував здивованому
математику простіший (і більш точніший) спосіб вимірювання об'єму колби
лампи. Раціоналізаторська
пропозиція - пропозиція щодо вдосконалення техніки (машин,
приладів, інструментів, апаратів тощо) , поліпшення продукції, технології
виробництва, способів контролю, спостереження та дослідження, техніки
безпеки, охорони праці, із сприяння підвищення продуктивності праці,
ефективнішому використанню енергії, обладнання, матеріалів; має форму
технічної документації і направлена на конкретне технічне розв'язання,
спрямоване на вдосконалення технічного об'єкта шляхом зміни конструкції,
технології або застосування матеріалів. Автор раціоналізаторської
пропозиції одержує патент або свідоцтво. Промисловий зразок продукції (малюнок, модель) – художнє вирішення виробу,
в якому досягається єдність його технічних та естетичних якостей; має форму
технічного документа. Автор промислового зразка продукції
одержує свідоцтво або патент. Конструкторська розробка - найбільш масова, професійна форма науково-технічної
творчості; має форму технічного документа виробу; патентним законодавством
держави не охороняється. 2. Законодавство України
у сфері інтелектуальної власності. Міжнародно-правові документи у галузі
інтелектуальної власності. Основні поняття та терміни. ЗАГАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ
ВЛАСНОСТІ Кодекси України ·
Кодекс законів про працю України ·
Кодекс про адміністративні правопорушення України ·
Господарський Кодекс України ·
Цивільно-процесуальний Кодекс України Закони України ·
Закон України “Про Антимонопольний комітет України” ·
Закон України “Про інноваційну діяльність” ·
Закон України “Про інвестиційну діяльність” ·
Закон України “Про інформацію” ·
Закон України “Про науково-технічну інформацію” ·
Закон України “Про наукову і науково-технічну
діяльність” ·
Закон України “Про науково-технічну
експертизу” ·
Закон України “Про захист від
недобросовісної конкуренції” ·
Закон України “Про захист економічної конкуренції” СПЕЦІАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ В СФЕРІ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Закони України ·
Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні
моделі” ·
Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” ·
Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів та
послуг” ·
Закон України “Про охорону прав на
топографії інтегральних мікросхем” ·
Закон України “Про охорону прав на зазначення походження
товарів” ·
Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” ·
Закон України “Про племінну справу у тваринництві” Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України ·
Порядок
сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної
власності ·
Про
державну систему депонування штамів мікроорганізмів ·
Положення
про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) ·
Декрет
Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ·
Декрет
Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” Відомчі нормативно-правові акти Винаходи та корисні моделі ·
Правила
складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель ·
Правила
розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель ·
Зміни
до Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель ·
Положення
про Державний реєстр патентів України на винаходи ·
Положення
про Державний реєстр патентів України на корисні моделі ·
Положення
про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні
винаходи ·
Положення
про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі ·
Інструкція
про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським
свідоцтвом СРСР Промислові зразки ·
Правила
складання та подання заявки на промисловий зразок ·
Зміни до Правил складання та
подання заявки на промисловий зразок ·
Правила
розгляду заявки на промисловий зразок ·
Положення
про Державний реєстр патентів України на промислові зразки Топографії інтегральних мікросхем ·
Правила
складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної
мікросхеми ·
Положення
про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем Знаки для товарів і послуг ·
Положення
про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг ·
Порядок
оприлюднення відомостей заявок на знаки для товарів і послуг в мережі
Інтернет Зазначення походження товарів ·
Положення
про перелік видових назв товарів Спеціальне законодавство України у сфері авторського
права і суміжних прав ·
Закон України “Про авторське право
та суміжні права” ·
Закон України “Про телебачення та
радіомовлення” ·
Закон України “Про видавничу
справу” ·
Закон України “Про друкованi засоби
масової iнформацiї (пресу) в Українi" ·
Закон України “Про інформаційні
агентства" ·
Закон України “Про народні художні
промисли" ·
Закон України “Про архітектурну
діяльність" ·
Закон України “Про професійних
творчих робітників та творчі спілки” ·
Закон України “Про кінематографію” МІЖНАРОДНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ В СФЕРІ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ·
Конвенція про заснування
Всесвітньої організації інтелектуальної власності ·
Всесвітня конвенція про авторське
право ·
Бернська конвенція про охорону
літературних і художніх творів ·
Конвенція про охорону інтересів
виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм ·
Паризька конвенція про охорону
промислової власності ·
Договір про патентну кооперацію ·
Страсбурзька угода про міжнародну
патентну класифікацію ·
Міжнародна конвенція з охорони
нових сортів рослин ·
Мадридська угода про міжнародну
реєстрацію знаків ·
Договір про закони щодо товарних
знаків, ратифікований ·
Ніццька угода про Міжнародну
класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків ·
Протокол до Мадридської угоди про
міжнародну реєстрацію знаків ·
Найробський договір про Охорону
Олімпійського символу ·
Локарнська угода про заснування
Міжнародної класифікації промислових зразків СТАНДАРТИ В СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ·
Стандарти Всесвітньої організації
інтелектуальної власності ·
Державні стандарти України (ДСТУ) 3. Організація дослідної і творчої роботи. Етапи технічної творчості під час
створення технічних об'єктів. Етика науково-технічної творчості. Вибір творчих
завдань Студенти технікумів та коледжів у процесі практичних,
теоретичних і гурткових занять можуть вирішувати наступні творчі завдання: - конструювання простих вузлів, механізмів, приладів,
пристосувань, моделей машин і механізмів, удосконалення інструменту; - складання технологічних процесів, визначення
оптимальних режимів роботи; - розроблення і виготовлення лабораторного
обладнання, демонстраційних стендів, наглядних посібників і технічних
засобів навчання. При виборі теми творчих завдань необхідно
враховувати: - її актуальність і суспільну значимість; - здібність і схильність винахідника до
праці над темою; - інтерес до даної теми з боку інших
винахідників; - інтереси гуртківців і їх запит; - перспективність даної теми, що включає
ланцюг взаємозв'язаних практичних завдань на високому науково-технічному,
технологічному і естетичному рівнях, а також забезпечувати достатньо тривалу
і поглиблену роботу над нею. Етапи
науково-технічної творчості Послідовність роботи щодо створення нового технічного
пристрою складається з етапів: - перший - правильно
вибрати тему; - другий - вияснити тему і
встановити доцільність роботи над вибраною темою; - третій - пошук прототипу
рішення поставленого завдання, який рекомендується проводити в слідуючій
послідовності: -
вияснити всі відомі раніше рішення з вибраної теми; - кожне вирішення піддати ретельному
аналізу методом розчленування складного на складові для визначення всіх
недоліків і переваг кожної окремо; - із
всіх відомих рішень вибрати найбільш ефективне. Дозріванню вирішення сприяє
спостережливість - важлива якість винахідника і раціоналізатора. У
навколишньому світі можна забачити нескінченне число раціональних і
доцільних вирішень, які успішно можуть використовуватись у технічній
творчості. У живої природи є чому навчитися всім, адже дуже багато
відкриттів і винаходів у науці і техніці підказано природою: павук -
гідравлічний привід; оса - відбійний молоток; летюча миша - ультразвуковий
локатор; кальмар - реактивний двигун; в'юн, п'явка – барометр; медуза -
передбачення шторму; собака - запахоаналізатор (розрізнює більше 500000
запахів); равлик - лічильник Гейгера; муха - гіротрон; бджола - сонячний
компас; жук - покажчик швидкості руху; альбатрос - опріснювач морської води;
водяний жук - високочутливий
сейсмограф; риба - підводний човен; птиця - літак; пушинки кульбаби -
парашут; качка - судно на підводних крилах та ін. Не менш важливу роль у творчому пошуку
відіграє знайомство з різними процесами -
хімічними, фізичними, біологічними, електричними й іншими, а також
відвідування виставок, технічних музеїв, магазинів господарських і технічних
товарів, кіно, читання технічної літератури, фантастики та навіть казок. Вибравши прототип вирішення поставленого
завдання, винахідник ще повинен працювати над своєю ідеєю, поки остаточно не
сформулює її у винахід або раціоналізаторську пропозицію; - четвертий
- вирішення даного завдання: складання схем, рисунків, креслення, точні
розрахунки, уточнення образу-ідеї, визначення позитивних і від'ємних сторін,
виявлення сумнівних місць, що
піддягають експериментальній
перевазі, випробування окремих вузлів та ін. - п'ятий - втілення
образу-ідеї в матеріальній формі: створення пристосування (стенда,
макета, моделі), виготовлення корпусу, розміщення елементів, монтаж,
естетичне оформлення, експериментування. - шостий
- настроювання та
випробування пристрою, складання інструкції щодо його використання,
виявлення недоліків при його виготовленні і визначення шляхів їх усунення,
внести пропозиції з поліпшення конструкції, технології, іншого місця його
застосування тощо. 4. Основи технічного моделювання та конструювання. Основні поняття конструювання Технічна творчість припускає одержання нових результатів в області
техніки у вигляді технічних ідей, малюнків, креслень, втілених у реальних
технічних об'єктах. Процес творчості, зокрема технічного, завжди здійснюється поетапно й
включає такі процедури: - усвідомлення протиріччя, створення й обґрунтування ідеї; - технічну розробку завдання й практичну роботу над ним (проектування й
конструювання); - випробування об'єкта в роботі й оцінку результату творчого рішення. Перша процедура завершується створенням загального плану, ідеї, задуму
рішення завдання (загального принципу дії систем даного типу). Друга процедура включає проектування й конструювання. Проектування — розробка й
обґрунтування проекту машини, відверненого від речовинної форми. Проектування
передує конструюванню і являє собою пошук науково обґрунтованих, технічно
здійсненних і економічно доцільних інженерних рішень. Результатом
проектування є проект розроблювального об'єкта (тексти, графіки, креслення,
розрахунки, моделі й т.д.). Процес проектування можна представити так: - науково-дослідний пошук найкращого варіанта рішення технічного
завдання; - формулювання (обґрунтування) технічного завдання; - технічна пропозиція (аванпроект); - ескізне проектування; - технічне проектування; - робоче проектування. Конструювання — розробка
докладної схеми виконання задуманого об'єкта (системи) і робочих креслень
всіх деталей і окремих частин машини. Конструкція — наочно
представлена система способів з'єднання й взаємодії частин виробу, а також
матеріал, з якого ці частини повинні бути виготовлені. Якщо конструкція є
винаходом, тобто новим інженерним рішенням, то її новаторський характер
повинен бути підтверджений документально, а відкриття запатентоване. Особливості й послідовність технічного моделювання і
конструювання Моделювання і конструювання в навчальному
процесі припускає, насамперед, розвиток творчих здібностей студентів в
області техніки. Установлено, що творчість студентів має однакову з дорослими
психофізіологічну основу: стадії протікання, активність і напруга розумових
процесів у творчій діяльності дітей подібні до відповідних моментів у
творчості дорослих. Для з'ясування педагогічного аспекту технічної
творчості в процесі конструювання прибігають до уточнення поняття новизни, що
може бути об'єктивної або суб'єктивної. У
навчальній діяльності важливо, щоб результат творчого рішення був новий для
самого студента. Одержуючи продукт праці, що володіє навіть суб'єктивною
новизною, студент розвиває свої здатності до творчої діяльності в області
техніки. Процес
навчання конструюванню в навчальному закладі завжди пов'язаний з
виготовленням певних об'єктів, робота ж конструктора часто закінчується
розробкою технічної документації, а виготовлення досвідченого зразка
передається в інші руки. Існування продукту праці тільки у свідомості або у
вигляді креслення не може задовольнити підлітка або юнака. Для нього
сконструювати - значить не тільки зробити креслення, але й виготовити
технічний пристрій. Конкретний
технічний об'єкт, розроблений і виготовлений учнем, служить не тільки
критерієм вірності ідей, розумових і практичних дій по їхній реалізації, але
й джерелом нових ідей. Відомо, що технічне мислення й здатності найбільше
успішно розвиваються в діяльності, що сполучить творчі й виконавські
(практичні) елементи. Вибір об'єктів конструювання Вибір об'єктів ґрунтується на технічних,
психологічних і дидактичних вимогах: наявності варіативності в
конструкторських рішеннях об'єкта; доступності (для даного періоду навчання)
вираження знайденого рішення в графічній формі; посильності виготовлення й
наявності відповідного устаткування й інструмента, політехнічної значимості
об'єкта; технологічності; суспільно корисної спрямованості конструювання. Характер конструкторської діяльності багато в чому
визначається видом об'єктів конструювання. У процесі формування
конструкторських знань і вмінь вибирають найбільш прості, але широко
розповсюджені в сучасному виробництві об'єкти техніки. Це редуктори, різні
механізми, пристосування й ін. Вибір
цих об'єктів конструювання пояснюється тим, що вони складаються з типових
деталей машин (корпусів або стійок, підстав, валів, осей і деталей,
розташованих на них: зубчастих коліс, дисків, втулок і т.п.). При розробці конструкції
виробу необхідно дотримувати
наступних умов: - віддавати перевагу
простим циліндричним формам у порівнянні з конічні сферичними; - уникати гострих кутів, знімаючи фаски,
роблячи округлення; виконувати плавні переходи від однієї поверхні до іншої; - передбачати однакову й
рівномірну товщину стінок виробів; - на одній висоті розташовувати поверхні
обробки; - для полегшення ремонту
поверхні тертя виконувати на окремих, легкозамінних деталях, а не на
корпусах; - заміняти, де це
можливо, механізми із прямолінійним поступально-зворотним рухом більше
вигідними механізмами з обертовим рухом; - уникати відкритих
механізмів і передач, розміщуючи їх у корпуси; - скорочувати обсяг
механічної обробки або заміняти її більше продуктивними способами обробки без
зняття стружки; - розробляти спочатку
окремі деталі, що входять у складальні одиниці, а потім корпусні деталі; - заощаджувати дорогі й
дефіцитні матеріали, застосовуючи їхні повноцінні замінники; - дотримувати вимог
технічної естетики, надаючи машинам стрункі архітектурні форми, поліпшувати
зовнішню обробку машини. ☞ Питання для самоперевірки ?
|
||||||||