О С Н О В И   Т Е Х Н І Ч Н   Т В О Р Ч О С Т І

Г О Л О В Н А

ЕлектронниЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

 

Теоретичні відомості

Лабораторно-практичні роботи

Тестові завдання

КР

Відеофільми

 

 

Тема 2. Структура керівництва винахідництвом і раціоналізацією в Україні.

 

1. Структура і діяльність Державної служби інтелектуальної власності України.

2. Структура і діяльність органів з винахідництва і раціоналізації в міністерствах, департаментах, підприємствах і організаціях.

3. Роль  громадських   організацій   і   товариств   у   сфері інтелектуальної власності.

4. Куток раціоналізатора.

5. Структура технічної творчості у навчальному закладі.

6. Форми розвитку технічної творчості.

7. Інформаційне забезпечення технічної творчості.

 

1. Структура і діяльність Державної служби інтелектуальної власності України.

 

Загальне керівництво винахідництвом і раціоналізацією в Україні проводиться Державним департаментом інтелектуальної власності Украї­ни, який створено при Міністерстві освіти і науки України. Для виконання завдань розвитку винахідництва і раціоналізації в народному господарстві країни Державний департамент інтелектуальної власності України має ряд підвідомчих підрозділів у міністерствах, департаментах і на підприємст­вах, організаціях і установах. На всіх підприємствах і організаціях створе­но первинні організації.

При Державному департаменті інтелектуальної власності України діють:

- науково-виробниче об'єднання "Пошук";

- Український інститут промислової власності;

- публічна патентна бібліотека;

- апеляційна палата (державна система охорони промислової влас­ності);

- центр патентних послуг;

- інститут з підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у па­тентно-правовій галузі при Харківському політехнічному університеті (1993р.);

- Київський інститут інтелектуальної власності і права (1997 р.), який має стати координаційним і методологічним центром навчання і підви­щення кваліфікації фахівців у цій галузі;

- агентство з авторських прав;

- інститут інтелектуальної і промислової власності,

- журнали "Винахідник і раціоналізатор" і " Промислова власність".

 

Завдання Державного департаменту інтелектуальної власності Укра­їни:

- прийом, реєстрація і розгляд заявок на винаходи і відкриття;

- видання винахідникам охоронних документів (патентів);

- захист прав винахідників і раціоналізаторів;

- розвиток у країні масового винахідництва і раціоналізаторства;

- прискорення впровадження в народне господарство країни винахо­дів і раціоналізаторських пропозицій;

- патентна інформація про вітчизняні і зарубіжні винаходи;

- контроль за впровадженням винаходів, що мають велике народно­господарське значення;

- надання методичної допомоги міністерствам, департаментам, під­приємствам, організаціям та установам  у проведені патентних досліджень;

- виконання зв'язку із зарубіжними країнами з питань винахідницт­ва;

- розроблення єдиних форм документів з оформлення винаходів і ра­ціоналізаторських пропозицій;

- роз'яснення законодавчих актів винахідництва і раціоналізації;

- реєстрація товарних знаків і промислових зразків;

- підготовка висококваліфікованих спеціалістів із патентознавства.

 

 

2. Структура і діяльність органів з винахідництва і раціоналізації в міністерствах, департаментах, підприємствах і організаціях.

 

Галузеве керівництво винахідництвом і раціоналізаторською діяльністю

Міністерства повинні впроваджувати у своїй галузі досягнення вітчизняної і зарубіжної науки, турбуватись про розвиток раціоналізатор­ської і винахідницької роботи.

Для виконання цих завдань при міністерствах, департаментах ство­рено відділи з винахідництва і раціоналізації, які керують розвитком вина­хідництва і раціоналізації на підприємствах своєї галузі.

   Їх завдання:

- розробляти перспективні і тематичні плани з винахідництва і раціоналізації;

- давати пропозиції для успішної комерціалізації результатів вітчиз­няних наукових розробок на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- давати пропозиції про закупівлю за кордоном ліцензій на най­більш прогресивні машини, обладнання, технологічні процеси;

- вивчати, узагальнювати і розповсюджувати досвід роботи з вина­хідництва і раціоналізації, відбирати і пропагувати кращі раціоналізатор­ські пропозиції;

- проводити змагання, конкурси і огляди винахідників і раціоналіза­торів та ярмарки науково-технічних ідей;

- перевіряти патентну чистоту об'єктів техніки і технології, що є об'єктом патентування за кордоном.

 

Керівництво технічною творчістю на підприємствах і організаціях

Створені на підприємствах бюро (відділи) з винахідництва і раціоналізації (БВР, ВВР) виконують такі завдання:

- складають тематичні плани для винахідників і раціоналізаторів;

- проводять конкурси, огляди та інші організаційно-масові заходи;

- розглядають раціоналізаторські пропозиції;

- забезпечують використання винаходів і раціоналізаторських пропозицій на своїх підприємствах;

- турбуються про своєчасну виплату винагород раціоналізаторам і винахідникам та премій за сприяння використання пропозицій.

В організаціях і підприємствах всю роботу з організації винахідницької і раціоналізаторської ро­боти проводить старший інженер з впровадження нової техніки, у госпо­дарствах ~ головний інженер.

 

3. Роль громадських організацій і товариств у сфері інтелектуальної власності.

 

Розвитку масової науково-технічної творчості, винахідництва і раці­оналізації сприяє діяльність підвідомчих профспілок товариства: товарист­во винахідників і раціоналізаторів України (ТВРУ) і науково-технічне то­вариство (НТТ).

НТТ (науково-технічне товариство) створено в 1955 році і основним завданням якого є розповсюдження в галузях народного господарства науково-технічних досягнень і виробничого досвіду:

- розвиток творчої ініціативи і активності наукової та інженерно-технічної інтелігенції, новаторів виробництва в розробці питань науки, техніки, підвищенні ефективності виробництва і якості роботи; створення нових матеріалів, знарядь праці, технологічних процесів;

- сприяння дальшому удосконаленню планування, методів господа­рювання і економічного стимулювання виробництва;

- поліпшення використання матеріальних і трудових ресурсів, капі­тальних вкладень і основних фондів;

- забезпечення високої культури і розвиток естетики виробництва;

- розширення творчої співдружності працівників науки і виробницт­ва;

- здійснення єдиної технічної політики, впровадження досягнень на­уки і техніки в народне господарство, прогнозування розвитку науки і тех­ніки;

- широка пропаганда досягнень науки, техніки і виробничо-технічного досвіду;

- залучення працівників до наукової і технічної творчості. Основою товариства є первинні організації підприємств і об'єднань, установ і організацій. На всіх рівнях органів НТТ діє мережа комітетів і секцій, науково-технічну роботу яких спрямовано на конкретні завдання. При первинних організаціях товариства створюються:

- громадські бюро економічного аналізу;

- ради наукової організації праці;

- дослідницькі групи, творчі бригади, громадські бюро науково-технічної інформації;

- громадські НДІ (науково-дослідні інститути).

У ході індивідуальної і колективної творчої роботи науково-технічною громадськістю щорічно подаються сотні тисяч пропозицій, спрямованих на вирішення міжгалузевих, галузевих і регіональних про­блем прискорення науково-технічного прогресу.

ТВРУ (товариство винахідників і раціоналізаторів України) створено в 1958 році, основним завданням якого є:

- залучення широких мас до винахідницької і раціоналізаторської ді­яльності, спрямованої на прискорення науково-технічного прогресу в на­родному господарстві;

- мобілізація творчої активності винахідників і раціоналізаторів на розробку і впровадження нововведень, спрямованих на підвищення технічного рівня виробництва і продуктивності праці, механізації вироб­ничих процесів, модернізацію діючого устаткування, максимальне викори­стання резервів виробництва;

- підвищення якості і зниження собівартості продукції, економія ме­талу, матеріальних і паливних ресурсів, створення надійної техніки, по­ліпшення умов праці, захист навколишнього середовища;

- здійснення громадського контролю за дотриманням діючого зако­нодавства у сферах винахідництва і раціоналізації, своєчасним розглядом, розробкою і впровадженням винаходів і раціоналізаторських пропозицій;

- досягнення максимального ефекту від впровадження в народне гос­подарство винаходів і раціоналізаторських пропозицій;

- захист державних інтересів, пов'язаних з винахідництвом і раціона­лізацією, надання всебічної допомоги людям творчої думки в їх діяльності, підвищення технічних, економічних, правових знань.

Основою ТВРУ е первинні організації, що:

- надають авторам технічних нововведень необхідну допомогу щодо правильного оформлення заяв на винаходи і раціоналізаторські пропозиції;

- виступають ініціаторами створення необхідних умов для експери­ментальної розробки і перевірки ефективності впровадження найбільш пе­рспективних винаходів і раціоналізаторських пропозицій на підприємст­вах.

У первинних організаціях товариства створюються ради новаторів, комплексні творчі бригади, громадські групи, цехи впровадження, конс­трукторські і патентні бюро.

Діяльністю первинних організацій керують державна, обласна і об'­єднані ради ТВРУ.

На сьогоднішній день новаторам країни необхідно розв'язати ряд важливих завдань:

- прискорення селекції нових сортів і гібридів рослин, порід тварин з використанням генної інженерії;

- створення біотехнологій для синтезу кормового протеїну і аміно­кислот;

- широке використання нових технологій вирощування сільськогос­подарських культур, утримання худоби і птиці;

- поліпшення використання техніки в господарствах;

- запобігання втратам мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції і сировини під час збирання, транспортування, зберігання і пере­робки.

Товариства НТТ і ТВРУ, взаємодіючи в системі управління науково-технічним прогресом доповнюють одна одну і в цілому забезпечують комплексний підхід до розвитку науково-технічної творчості, що охоплює всі етапи циклу "наука-виробництво".

 

4. Куток раціоналізатора

 

Куток раціоналізатора (новатора) повинен вміщувати слідуючі мате­ріали:

- план роботи ради ТРРУ;

- тематичний план з винахідництва і раціоналізації;

- короткі відомості про порядок оформлення винаходу і раціоналіза­торської пропозиції;

- умови проведення масових заходів;

- інформація про роботу школи молодого раціоналізатора;

- відомості про кращих винахідників і раціоналізаторів підприємства, про кращі технічні розробки;

- інформація про новини науки і техніки, методичну та нормативну літературу.

 

5. Структура технічної творчості у навчальному закладі.

 

У технікумах та коледжах технічна творчість розвивається за такими напрямами:

- виготовлення наочних посібників і технічних засобів навчання;

- монтаж і ремонт лабораторного обладнання;

- вивчення досягнень науки, техніки і виробничого досвіду;

- підготовка рефератів з дисциплін із елементами творчих пошуків і їх захисту;

- підготовка експонатів на виставки;

- виконання лабораторних і практичних занять з елементами дослід­ницької роботи;

- раціоналізаторська і винахідницька робота з виробничої діяльності в період виробничих та навчальних практик;

- творча робота в період реального курсового і дипломного проекту­вання;

- пошукова робота в гуртках, олімпіадах, конференціях, конкурсах, виставках, тижнях з дисциплін, проведення екскурсії, оглядах;

-експериментально-конструкторська, раціоналізаторська і винахід­ницька робота викладачів за господарськими договорами, робота в науко­вих експедиціях;

- дослідницька робота викладачів;

- проведення тематичних вечорів і творчих змагань;

- вікторин, змагань "А нумо, хлопці", змагань з професії "Кращий орач", "Кращий знавець сільськогосподарської техніки", "Кращий слюсар", "Кращий діагност", "Кращий майстер-наладчик" та ін.;

- факультативний курс з основ технічної творчості і дослідницької роботи молодшого спеціаліста;

- лекційна робота.

 

Матеріально-технічною базою гурткової роботи є навчально-виробнича майстерня, лабораторії і кабінети технікуму, а також новостворена машинно-тракторна станція на базі об'єднання "Сільгосптехніка". Гу­ртки створюються з кожної дисципліни і ними керують завідувачі кабіне­тами.

У гуртках студентів:

- виготовляють прилади, пристосування з ремонту і технічного об­слуговування машин, діючі моделі окремих механізмів машин;

- виконують розрізи вузлів машин;

- оформляють альбоми, стенди, фотомонтажі;

- проводять ремонти обладнання лабораторій;

- готують огляди журналів, виступають з рефератами;

- беруть активну участь у підготовці і проведенні тижнів з дисциплі­ни, екскурсій, виставок, тематичних вечорів і творчих змагань;

- покращують естетичний вигляд навчальних аудиторій своєю твор­чою роботою.

 

За період виробничої технологічної практики студенти вивчають і оформляють у своїх звітах-щоденниках виробничий досвід кращих пра­цівників, раціоналізаторів, а деякі практиканти беруть участь у розробці, оформлені і впроваджені раціоналізаторських пропозицій. На підсумкових конференціях студенти виступають із звітами про творчу роботу в період практики, а також демонструють виготовлені моделі або креслення із за­пропонованих пристосувань. У тих випадках, коли про них пишуть газети, підтверджують матеріалом із газет.

У процесі виконання курсових і дипломних проектів студенти ви­вчають досвід працівників виробництва, рекомендують для впровадження на своїх об'єктах винаходи і раціоналізаторські пропозиції, перейняті із патентно-технічної літератури. Окремі проектанти самостійно або в спів­товаристві з викладачами розробляють раціоналізаторські пропозиції за темами своїх проектів. Широкого поширення отримав досвід виготовлення пристроїв або діючих моделей, що доповнюють технологічну і графічну частину проекту.

Постійно діючі виставки є ефективним засобом пропаганди досвіду новаторів сільськогосподарського виробництва і подальшого розвитку технічної творчості в навчальних закладах. На виставках експонуються кращі роботи, виконані студентами під керівництвом викладачів діючі мо­делі машин, прилади, пристосування, наочні посібники, альбоми, фото­монтажі. Виставку відвідують студенти молодших курсів під керівництвом куратора групи.

Окремі викладачі займаються дослідницькою роботою, залучаючи до неї студентів.

Технічна творчість, конструкторська і дослідницька робота в техні­кумі:

- впливає на свідоме і міцне засвоєння теоретичних знань і практич­ну підготовку;

- сприяє виробленню в студентів творчості, ініціативи, прагнення до пошуку, новаторства, раціоналізації і винахідництва;

- виховує студентів у дусі поваги і любові до вибраної спеціальності (професії), до праці, уміння бачити в любій праці творчі задатки, усвідом­лення того, що в результаті вдосконалення виробничого процесу      по­легшиться праця працівників, підвищиться її продуктивність, поліпшиться якість продукції.

 

6. Форми розвитку технічної творчості працівників

 

Стрімкий розвиток науки і техніки значно ускладнює діяльність вче­них, інженерно-технічних працівників, винахідників і раціоналізаторів. Комплексна розробка проблем сучасного виробництва в короткі строки вимагає концентрації науково-технічних знань і виробничого досвіду. У зв'язку з цим технічна творчість трудящих все більше набуває колективних форм, ефективність роботи яких майже в сім разів переважає пропозиції окремих новаторів.

Форми розвитку творчості:

- творчі колективні бригади винахідників і раціоналізаторів, в яких об'єднуються на добровільних засадах працівники різних професій, на основі чого виникає міцне творче співробітництво і ефективна взаємодопо­мога;

- громадські конструкторські бюро, основною метою яких є створен­ня і підготовка до впровадження у виробництво прогресивних технологіч­них рішень;

- громадські патентні бюро, основною метою яких є вирішення пи­тань захисту державних інтересів у справах винаходів і відкриттів, а також авторських прав винахідників і раціоналізаторів;

- підготовка і захист робочих дисертацій новаторами виробництва, які досягли найвищих показників у праці, оформляють свої методи роботи у вигляді робочих дисертацій і захищають їх у трудових колективах;

- аукціон технічних рішень: учасники аукціону представляють свої варіанти вирішення запропонованих завдань, демонструють креслення, моделі, пристрої, в їх обговорені може взяти участь будь-хто з присутніх. Оргкомітет підбиває підсумки аукціону, вручає премії авторам кращих пропозицій;

- огляди впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, ви­користання високоефективних винаходів і раціоналізаторських пропози­цій;

- ярмарки науково-технічних ідей, основною метою яких є не тільки те, щоб наука пропонувала свою готову продукцію виробництву, але й те, щоб виробничники могли давати конструктивні термінові замовлення нау­ковцям;

- творчі лабораторії новаторів;

- центри впровадження засобів механізації;

- особисті рахунки внеску винахідників і раціоналізаторів <у підви­щення ефективності виробництва;

- клуб винахідників і раціоналізаторів, основним завданням якого є надання практичної допомоги підприємствам і організаціям, окремим но­ваторам та зосередження їх зусилля на ліквідацію вузьких місць виробниц­тва.

Недоліки технічної творчості:

- тільки 60% інженерно-технічних працівників беруть участь у вина­хідництві і раціоналізації;

- формальне проведення патентного дослідження (з 700 млн. патент­них документів їх використання становить лише 20%), у результаті чого майже половина заявок підприємств і організацій не визнаються винахо­дами;

низький рівень використання потрібної інформації (не більше 50%);

- трудність визначення вузьких місць у виробничій діяльності, невирішених конструкторських і технологічних проблем.

 

Унаслідок цього численні раціоналізаторські пропозиції спрямовані не на доведення техніки і технології до рівня новітніх науково-технічних досягнень, а на виправлення дефектів і промахів у роботі самих інженерно-технічних працівників. Соціологічні дослідження показують, що творчість більшої половини раціоналізаторів спрямована на усунення різних поми­лок, прорахунків, недоробок конструкторських і технологічних служб під­приємств.

 

 

7. Інформаційне забезпечення технічної творчості

 

Творчий пошук винахідників і раціоналізаторів має своєрідну інфор­маційну систему, що складається з аналізу, синтезу і переробки інформації з метою одержання нових технічних рішень. Тому патентна інформація має велику питому вагу в загальних довідково-інформаційних фондах кра­їни. Вона містить підтверджені державною науково-технічною експерти­зою дані про достовірність і практичну корисність науково-технічних за­вдань і зведень економіко-правового характеру.

На Україні функціонує державна система науково-технічної інфор­мації і пропаганди, що є сукупністю взаємодіючих між собою державних органів науково-технічної інформації, комітетів і відділень з управління масовими засобами інформації і пропаганди (телебаченням, радіомовлен­ням, кіно, пресою, виставками та ін.).

Інформаційне забезпечення творчості має такі форми:

- комплексне інформаційне обслуговування підприємств і організа­цій за системою "Інформ-комплекс";

- система вибіркового поширення інформації;

- тематично-інформаційне обслуговування керівних працівників;

- довідково-інформаційне обслуговування споживачів інформації за системою "запитання-відповідь";

- довідково-бібліографічне і бібліотечне обслуговування, що здійснюється науково-технічними бібліотеками країни.

 

На Україні створено і діє науково-дослідний інститут науково-технічної інформації (УкрНДІНТІ), де широко представлено систематизо­вані реферати описів винаходів, що в 10-20 разів прискорює пошук необ­хідної інформації.

На Україні функціонує розгалужена мережа інформаційних органів і служб: галузеві органи інформації, міжгалузеві територіальні центри нау­ково-технічної інформації, інформаційні підрозділи і організації, установи, на виробництві, науково-технічні бібліотеки.

 

 

                 Питання для самоперевірки ?

  1. Основні завдання Державного департаменту інтелектуальної власності України.
  2. Галузеве керівництво винахідництвом і раціоналізаторською діяльністю.
  3. Керівництво технічною творчістю   на підприємствах і організаціях.
  4. Науково-технічне товариство (НТТ) та його основні завдання.
  5. Товариство винахідників і раціоналізаторів України (ТВРУ) та його основні завдання.
  6. Куток раціоналізатора (новатора) підприємства.
  7. Форми розвитку технічної творчості працівників.
  8. Недоліки технічної творчості.
  9. Інформаційне забезпечення технічної творчості.

 

Попередня тема

Теоретичні відомості

Наступна тема