О С Н О В И   Т Е Х Н І Ч Н   Т В О Р Ч О С Т І

Г О Л О В Н А

ЕлектронниЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

 

Теоретичні відомості

Лабораторно-практичні роботи

Тестові завдання

КР

Відеофільми

 

 

Тема 4. Основи патентознавства

1. Визначення, види, етапи та результати патентного пошуку.

2. Патентна інформація. Джерела патентної інформації. Первинна та вторинна патентна документація.

3. Порядок проведення патентних досліджень.

4. Патентування винаходів в Україні та за кордоном.

5. Основні положення Паризької конвенції щодо охорони промислової власності.

 

 

1. Визначення, види, етапи та результати патентного пошуку.

 

Перш ніж створити і оформити винахід, необхідно вивчити патентну і науково-технічну літературу, що має пряме відношення до об'єкта, що за­являється (технічні книги, журнали, дисертації, проекти, каталоги, патентні бюлетені, акти винаходів, адже встановлення ряду фактів, формулювання висновків неможливо без визначеної інформації. А потрібна інформація в більшості випадків не лежить на поверхні - її необхідно знайти.

Патентний пошук - виявлення необхідної інформації про відкриття, винаходи. У різних випадках вимагається не однаковий вид інформації, наприклад, встановлення рівня техніки, визначення новизни рішення, по­шук промислових зразків або товарних знаків, пошук винаходів конкрет­ного патентовласника і прототипу визначеного пристрою.

Відповідно до цього розрізняють декілька видів патентного пошуку:

- тематичний (предметний) пошук найбільш поширений; його прово­дять для виявлення винаходів (промислових зразків, товарних знаків, що мають відношення до досліджуваного питання);

- іменний (фірмовий) пошук направлений для виявлення охоронних документів конкретної особи (або фірми). Дуже часто він є одним із ета­пів тематичного пошуку;

- номерний пошук має мету встановити ряд обставин конкретного охоронного документа: його тематичну належність, зв'язок з іншими до­кументами, його правовий статус;

- пошук патентів-аналогів має мету виявлення патентів, виданих у різних країнах на один і той самий винахід, що дозволяє скоротити трудо­місткість пошуку і полегшити його проведення.

Патентний пошук починають із складання регламенту пошуку, який вказується в завданні на пошук. У залежності від характеру завдання ви­значається вид пошуку, елементи довідково-пошукового апарата (покаж­чики) необхідна документація.

Безпосередньо, пошук необхідної інформації ведеться або на основі встановленої кваліфікаційної рубрики, або, якщо документи упорядковані за номерами, - за номером визначають необхідну рублику. Аналіз відібраних документів проводиться або спеціалістами за кон­кретних технічних питань, або патентознавцями.

Результати патентного пошуку оформляються у відповідності з ме­тою проведення дослідження: експертним висновком, патентним форму­ляром, довідкою, звітом, анотацією, оглядом винаходів та ін.

Наприклад, у довідці на патентний пошук вказується:

- назва винаходу, заявник і автор винаходу;

- відомості про вивчену патентну документацію:

- країни, за патентною документацією яких проведено пошук;

- види використаних джерел;

- глибина пошуку за роками (за 10, 50 років);

- аналоги, виявлені в результаті пошуку;

- відомості про джерела в яких виявлено аналоги;

- вибраний із аналогів прототип;

- назва інформаційного фонду.

 

Патентний пошук полегшує роботу винахідника і експерта, направ­ляє винахідника на правильний шлях вирішення технічного завдання, охо­роняє автора від непотрібної роботи із створення вже винайденого.

 

2. Патентна інформація. Джерела патентної інформації. Первинна та вторинна патентна документація.

 

Патентна інформація - патентна документація в процесі її передачі, переробки і використання, а також відомості про стан і використання патентного фонду.

Патентна документація - це сукупність документів, що містять відомості про результат науково-технічних досліджень і проектно-конструкторських розробок, заявлених і визнаних відкриттями, винахода­ми, промисловими зразками, корисними моделями, а також відомості про охорону прав винахідників, патентовласників, власників дипломів на від­криття та посвідчень про реєстрації промислових зразків, корисних моде­лей і товарних знаків.

У залежності від змісту документа або характеру відомостей патенту інформація поділяється на: патентно-правову; патентно-технічну; патент­но-економічну.

Джерела патентної інформації - це документи, що містять відомості про відкриття, винаходи, промислові зразки й інших об'єктів промислової власності. Отже, патентна інформація дає можливість ознайомитись з най­новішими досягненнями науки й техніки, подає систематизовані і повні ві­домості про науково-технічні досягнення та має перевірені, достовірні дані про новизну й винахідницький рівень.

Патентна документація поділяється на первинну і вторинну.

До первинної інформації відносяться:

- описи винаходів до опублікованих заяв, патентам і посвідченням;

-  офіційні патентні бюлетені, що видаються патентними відомствами;

-  покажчики до патентних бюлетенів;

-  реферативні журнали та збірники патентів.

До вторинної патентної документації відносяться анотації, реферати описаних винаходів, огляди, каталоги, картотеки, бібліографічні посібни­ки, мікрофільми та ін.

 

3. Порядок проведення патентних досліджень.

 

Класифікацію винаходів призначено для розподілу опису винаходів за визначеною системою (за тематичними і предметними рубриками), щоб шляхом індексації і відповідного розміщення документації забезпечити орієнтацію в масі документації та полегшити пошук необхідної інформації.

Застосовується декілька систем класифікації винаходів, на підставах принципів: галузевий, функціональний, змішаний.

В Україні прийнято в 1970 році Міжнародну систему класифікації винаходів, яка складається з восьми розділів, що позначаються літерами латинської абетки:

А - предмети споживання;

В - виробничі процеси;

С - хімія і металургія;

Д - текстиль і папір;

Е - будівельна справа;

Р - механіка, освітлення, опалення, двигуни, насоси, зброя, боєприпаси;

О - фізика;

Н - електрика.

Кожний розділ поділяється на підрозділи (01, 02, 03, 04...), підрозді­ли поділяються на класи (01,02... 99), класи на підкласи, які позначаються малими літерами латинської абетки (а, в, с...). В32в, Е76с.

 

4. Патентування винаходів в Україні та за кордоном.

 

Патентування наших винаходів за кордоном проводиться з метою:

- охорони промислового експорту - машини, прилади, технологічні процеси від можливого копіювання зарубіжними фірмами, тобто зробити так, щоб вітчизняні технічні досягнення України знаходились під охоро­ною. Цю охорону можливо забезпечити лише шляхом їх зарубіжного патентування;

- продажу іноземним фірмам ліцензій на вітчизняні досягнення, в яких використано наші винаходи;

- охорони винаходів використаних на Міжнародних виставках і ярмар­ках;

- захисту пріоритету вітчизняної науки і техніки;

- створення конкурентоспроможності.

Ліцензія - це дозвіл, тобто право, на користування зарубіжним вина­ходом.

Продати патентну ліцензію означає віддати за визначену плату ін­шим особам право на користування запатентованим винаходом.

Патентуються в інших країнах лише ті винаходи, якими зарубіжні фірми можуть зацікавитись і купити на них ліцензії.

Ліцензійна торгівля сприяє розвитку співробітництва між країнами. Продаж ліцензій забезпечує нашій країні додаткові валютні надходження, а купівля ліцензії дає можливість використати в народному господарстві ефективні зарубіжні винаходи.

Ліцензійна угода оформляється спеціальним документом - ліцензій­ним договором, в якому докладно визначається як предмет (об'єкт) дого­вору (винахід, промисловий зразок, "ноу-хау"), так і права та обов'язки сторін -- продавця і покупця ліцензії.

Патентуюча організація для зарубіжного патентування винаходів го­тує заявочні матеріали:

- патентний паспорт, складений за спеціальною формою;

- матеріали заяви за законами країни патентування;

- довідка про патентне дослідження;

- рекомендації Міністерства зовнішньої торгівлі України.

Після виконання міністерствами (відомствами) заходів щодо забез­печення продажу ліцензій, організація (підприємство) готує необхідні лі­цензійні матеріали:

- ліцензійний паспорт у трьох екземплярах;

- проект рекламного проспекту з ілюстраціями в трьох екземплярах;

- копії рішень про видачу патентів (посвідчень) і описи винаходів за заявами, що входять у предмет ліцензії;

- техніко-економічний розрахунок ефективності об'єкта ліцензії в двох екземплярах;

- акт державних випробувань;

- патентний формуляр.

Патентоспроможність - це таке технічне вирішення завдання, яке може бути визнане винаходом.

Обладнання, що вивозиться з України в будь-яку іншу країну має бу­ти патентно чистим, тобто не підпадати під дію патентів, виданих у цій країні. У випадку порушення цієї вимоги законом усіх розвинутих країн передбачено різні санкції: штрафи, накладення арешту на вивезений товар, тюремне ув'язнення розповсюджувачів непатентно чистої продукції, пред'явлення позову про відшкодування нанесеної шкоди та ін.

Підприємства, що виготовляють продукцію для використання в ін­ших країнах, повинні перевіряти її на патентну чистоту шляхом приведен­ня патентного пошуку.

 

5. Основні положення Паризької конвенції щодо охорони промислової власності.

 

Угоду "Міжнародна охорона промислової власності (Паризька кон­венція)" було підписано в 1883 році 11 державами. У теперішній час її членами є понад 120 країн.

Під терміном "промислова власність" розуміють право на винаходи, промислові зразки, товарні знаки.

Створення Паризької конвенції було викликано тим, що в кінці XX ст. почала розвиватись Міжнародна торгівля. Для охорони інтересів патентовласників виникла необхідність патентувати винаходи в інших кра­їнах.

Таке патентування давало можливість патентовласникам одержувати максимальний прибуток від використання своїх винаходів. З метою ство­рення найбільш сприятливих умов для зарубіжного патентування винахо­дів, а також для охорони в інших країнах товарних знаків підприємств, що ведуть експортну торгівлю, капіталістичні країни вирішили використати Міжнародні угоди. Країни, що підписали Паризьку конвенцію, стають учасниками Міжнародного союзу з охорони промислової власності. По­стійний орган союзу - Міжнародне бюро знаходиться в Женеві. Щорічний членський внесок для країн першої категорії складає 45400 швейцарських франків.

У 1969 році наша країна стала членом цієї основної Міжнародної угоди щодо охорони винаходів, промислових зразків і товарних знаків.

Паризька конвенція передбачає ряд пільг її учасникам, не чіпаючи національних інтересів будь-яких країн.

Члени Паризької конвенції користуються "конвенційним пріорите­том". Суть його полягає в тому, що особа, яка подала заяву на винахід в одну із держав-членів союзу, користується на протязі 12 місяців пріорите­том на цей винахід і в інших державах союзу, тобто володіє винятковим правом на його патентування.

Наприклад, англійський заявник у своїй країні має пріоритет від 15 січня 1995 року, то, якщо він подасть свою заяву в будь-яку країну, що підписала конвенцію, не пізніше як через рік, тобто до 15 січня 1996 року, у цих країнах також буде прийнято його пріоритет від 15 січня 1995 року.

Виникає питання: чому не можна подати одночасно заяви на винахід у різні країни? Однією з причин є те, що заяву необхідно оформляти по-різному для різних країн, у відповідності із законодавством цих країн. Так, в Аргентині потрібно подати три комплекти креслень - один на полотня­ній кальці, другий на брістольському картоні, третій на ватмані, з окрес­леними полями в півтора сантиметра. У Греції інші вимоги: два комплекти креслень, формат 20х30 сантиметрів або 30х40 сантиметрів, один на полотняній кальці, другий на папері, поля 2 сантиметри, але не окреслені. У США раніше вимагалось разом з заявою подавати і діючий макет запропонованого пристрою.

Уже із цих прикладів виходить, що одночасно, "одним махом", одержати іноземні патенти не вдасться. Паризька конвенція, на жаль, не передбачає ніякої уніфікації в оформленні і патентному законодавстві різних країн.

Учасники  Паризької  конвенції  користуються   "виставочним пріоритетом". Він полягає в тому, що винаходи, промислові зразки і товарні знаки, що перебувають (знаходяться) в якості експонатів на виставках, охороняються (охороняється їх пріоритет) на протязі визначеного строку (6... 12 місяців) до подання заяви на одержання охоронного документа. Для країн, що не входять у Паризьку конвенцію, експонати, розміщені на виставці, втрачають свою новизну і не патентуються.

 

 

                 Питання для самоперевірки ?

  1. Патентний пошук та його види.
  2. Патентна інформація та види патентної документації.
  3. Система класифікації винаходів.
  4. Патентування винаходів за кордоном: заявки й оформлення документів.
  5. Участь України в Паризькій конвенції.
  6. У чому полягає суть "конвенційного пріоритету", яким користуються члени Паризької конвенції?
  7. У чому полягає суть "виставочного пріоритету", яким користуються члени Паризької конвенції?
  8. Патентна чистота продукції та її значення.
  9. Ліцензія та її види.
  10. Товарний знак і його значенні.

 

Попередня тема

Теоретичні відомості

Наступна тема