|
|
О С Н О В И Т Е Х Н І Ч Н Т В О Р Ч О С Т І |
|||||||
|
ЕлектронниЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС |
||||||||
|
|
|
|||||||
|
Тема
5. Основні поняття про наукові відкриття, винаходи, корисні моделі,
раціоналізаторські пропозиції та промислові зразки 5.1. Відкриття Значення наукових відкриттів для
науково-технічного прогресу. Визначення поняття наукове відкриття. Критерії
наукового відкриття. Оформлення і подача заяви на наукове відкриття. Приклади
наукових відкриттів вчених. 5.2. Винахід, корисна модель Визначення поняття винахід, корисна модель.
Критерії винаходу, корисної моделі. Приклади винаходів, корисних моделей. Форми
охорони винаходів, корисних моделей. Склад та оформлення заявки на отримання
патенту на винахід, корисну модель. Права та обов'язки винахідників та
патентовласників. Термін дії патенту на винахід, корисну модель. Поняття про
пріоритет, територіальність та обмеженість терміну дії патенту на винахід,
корисну модель. 5.3. Раціоналізаторська
пропозиція Визначення поняття раціоналізаторська
пропозиція. Критерії раціоналізаторської пропозиції. Приклади раціоналізаторських
пропозицій. Оформлення і подача заяви на раціоналізаторську пропозицію. 5.4. Промисловий зразок Визначення поняття промисловий зразок.
Критерії промислового зразку. Приклади промислових зразків. Форми охорони
промислових зразків. Склад та оформлення заявки на отримання патенту на
промисловий зразок. Термін дії патенту на промисловий зразок. Поняття про
пріоритет, територіальність та обмеженість терміну дії патенту на
промисловий зразок. 5.1. Відкриття Відкриття
- встановлення невідомих раніше об'єктивно існуючих закономірностей,
властивостей та явищ матеріального світу, вносячих корисні зміни в рівень
пізнання. Критерії:
новизна; достовірність підтверджена експериментальне або теоретично;
констатація наукових фактів. Відкриття
- це результат пізнавального акту, що приводить до нових знань про об'єктивну
дійсність. У склад цих знань входить перш за все знання про те, що даний
об'єкт (закономірність, властивість, явище) існує. Не розглядають заяви на відкриття: - окремі факти, випадкові залежності, а також
закономірності, властивості і якості, що не вносять корінних змін у рівень
пізнання; - гіпотези про будову матерії, про виникнення планет,
корисних копалин, про наявність різних силових полів та ін.; - рішення математичних задач, доказів математичних
теорем та ін.; - результати, що уточнюють вже відомі положення (форми
небесних тіл, їх орбіти, значення дослідницьких величин); - утвердження, що суперечать науково обґрунтованим і
експериментальне підвищеним у світовій практиці принципам (одержання ККД
пристрою рівного або більшого одиниці та ін.); - виявлення і виведення нових видів рослин, тварин і
мікроорганізмів. Пріоритет відкриття
- це першість, яка встановлюється датою: - усного виступу автора або авторів на конференції,
симпозіумі, нараді, по радіо, телебаченні; - підписання відповідного видання в пресі; - фактичної передачі матеріалів у редакцію; - проведення експерименту; - реєстрації нового явища; - доведення до відома трьох осіб; - звіту про закінчену науково-дослідну роботу; - поступлення заяви на відкриття в Державний
департамент інтелектуальної власності України. Охорона відкриття. Право на відкриття охороняється державою і
засвідчується дипломом. Диплом
на відкриття видається на ім'я автора і підтверджує: - признання виявлених закономірностей, властивостей і
явищ матеріального світу відкриттям; - пріоритет відкриття; - авторство на відкриття. У разі співавторства диплом на відкриття видається
кожному із співавторів із вказуванням у ньому інших співавторів. Признання відкриття досягається проведенням наукової
експертизи. Підприємству, організації або установі на відкриття,
виконане в зв'язку з виконанням службового завдання видається свідоцтво на
відкриття, яке підтверджує, що відкриття виконано саме на даному
підприємстві, в організації або установі. Для проведення наукової експертизи автор відкриття
повинен дати на нього заяву. Заява на відкриття подається автором (співавторами) або
його спадкоємцем чи підприємством, якому це доручено автором. Заява на видачу диплома на відкриття повинна
відноситись лише до одного відкриття і вимагає слідуючі документи, що
подаються в трьох екземплярах: - заява на видачу диплома відкриття; - опис передбаченого відкриття; - матеріали, ілюструючі відкриття (фото, графіки,
схеми, креслення та ін.); - документи, що підтверджують пріоритет відкриття; - висновок компетентних організацій про достовірність і
значимість заявленого відкриття. Опис відкриття є основним документом заяви,
який повинен мати такі розділи: - назва відкриття; - вступна частина; - доказ достовірності відкриття; - галузь наукового і практичного використання
відкриття; - відомості про пріоритет і признання відкриття; - формула відкриття. Формула відкриття -
це формулювання предмета відкриття, тобто коротке і вичерпне вираження його
суті, викладеного і обґрунтованого в описі. Приклад: експериментальне виявлено невідому раніше
властивість клітин відновлюватись від летальних пошкоджень, викликаних
іонозірую-чими випромінюваннями, внаслідок спонтанного процесу, який протікає
на протязі всієї інтерфази до першого пострадіаційного поділу ядра клітини
(диплом №115). Приклади відкриттів: - періодичний закон хімічних елементів Д.І.Менделєева
(закономірність); - відкриття електричної дуги (явище); - надпровідність матеріалів при низьких температурах
(властивість); - властивість намагніченої голки повертатись на північ.
Відкриття самі по собі не можуть бути використані на виробництві.
Але вони є науковою основою для створення винаходів. Так, наприклад, на
основі відкриття електричної дуги винайдено електрозварювання, відкриття
властивості намагніченої голки привело до винайдення компаса, відкриття
Герцем радіохвиль було використано А.С.Поповим для винаходу нового засобу
зв'язку. 1) На початку 50-х років XX ст. А.Бомбар, французький
лікар, висунув гіпотезу про те, що люди, які постраждали внаслідок
корабельної аварії опинившись у морі на човнах або інших рятівних засобах, помирають
не від спраги або голоду, а від страху перед неминучістю смерті. Його докази: 90% людей, опинившись на морі, гинуть на протязі перших
трьох днів, коли ще не може бути і мови про смерть від відсутності води або
їжі. Рятівники до місця катастрофи "Титаніка" прибули через три
години, але в човнах вже було багато трупів і людей позбавлених розуму. Ідея Бомбара: їжу і воду необхідно брати із океану,
риба і планктон містять всі необхідні речовини. Щоб доказати свою правоту,
він вирішує в одиночку переплисти океан на надувному плоті за маршрутом
Христофора Колумба. Бомбар переплив океан. Вижив, ловлячи рибу, проводячи
фізіологічні дослідження, вивчаючи основи навігацій. Експеримент Бомбара — це акт самопожертвування. Його
мета — дати там вижити 50 тисячам людей, які щорічно опиняються не по своїй
волі в океані і гинуть болісною смертю від нестачі води і їжі. Він ішов майже
на вірну смерть заради тисяч абсолютно незнайомих йому людей і не вважав це
героїзмом. 2) Проблема: в акушерських клініках від родильної
пропасниці (гарячки) помирало ЗО і більше відсотків жінок. Хвороба вважалась
епідемією, існувало ЗО теорій її виникнення (вплив атмосфери, фунту та ін.);
розрізи завжди показували, що смерть наставала від зараження крові. У 1847 році лікар І.Земмельвейс (1818-1865) прийшов до
висновку, що причина полягає в не стерилізації умов і неохайності лікарів.
Він запропонував простий вихід: мити руки хлорною водою. Впровадженню цього
прийому він присвятив все своє життя. Якості творчої особи: Земмельвейс вибрав мету не
випадково - це була сама гостра проблема. Програма досягнення мети: щоб знайти дійсну причину
зараження, він постійно виключав фактори, що діяли на пацієнта; перевірка
ідеї на тваринах, на людині; метод впровадження - спочатку приватні листи в усі
клініки Європи, видання книги - після повного ігнорування медичною
громадкістю - звинувачувальні листи, прохання про перевірку методики. Працездатність: робота над проблемою весь час, крім
сну, робота до нав'язливого стану. Техніка роботи: спочатку плановий пошук, потім
гарячкові, безсистемні спроби; вивчення статистики смертності, аналіз умов у
різних клініках. Несподівано помирає друг - від рани, одержаної при розрізі
жінки, що померла від родильної пропасниці. Поступово приходить розуміння,
він починає застосовувати хлорну воду. Відкриття зчинилось до праць Пастера,
який виявив бактерії як джерело хвороб. За це відкриття його звільняють з
роботи, він виїжджає в Будапешт і продовжує працювати. Його відкриття було
образливе для акушерів: у смерті винні самі лікарі! Він був молодий і
"не мав права" вчити професорів. У 1865 році Земмельвейс був
поміщений у психіатричну лікарню у Відні, де через місяць помер від рани,
одержаної на останній операції. Вчення Земмельвейса не було прийнято при його
житті, хоча як просто було перевірити його правоту на практиці. 5.2. Винахід, корисна модель Винахід
- необхідний фактор виживання людини. Закон України "Про охорону прав на винаходи і
корисні моделі" трактує винахід подібно до законодавства країн-сусідів. Винахід
- продукт творчої діяльності, викликаний до життя суспільними проблемами,
задоволення яких не може бути досягнуто вже відомими чи очевидними засобами. Винахід повинен відповідати слідуючим
критеріям його визнання (відповідати умовам
патентоспроможності): - повинен бути новим; - мати винахідницький рівень; - бути промислове придатним. Корисна модель
відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою та промислово
придатною. Новизна винаходу встановлюється тим, якщо він не є частиною рівня техніки, тобто щоб
технічне завдання було невідоме на підприємстві, де воно розглядається і
новизна повинна бути на світовому рівні ( невідомо нікому). Новизна
запропонованого технічного рівня при розгляді винаходу перевіряється шляхом
його порівняння з усіма раніше відомими рішеннями аналогічних завдань у
світі. Приклади: - у фірмі "Брати Флер" працював садівник на
прізвище Маньє. Він вирощував пальми в діжках на продаж. Складності з
дерев'яними діжками штовхнули винахідливого садівника на винахід
залізобетону. Винахідник з'єднав разом дві відомі ознаки: цементний розчин і
металевий каркас. Саме невідоме об'єднання відомих ознак дозволило
народитись суттєвій ознаці, що характеризує новий винахід. У 1867 році Манье
одержав патент на "Переносні діжки для квітів із заліза і цементного
розчину". - при винаході телеграфного апарата Морзе в технічному
рішенні були суттєві ознаки, які на той час були невідомі. До речі. Морзе
так і не одержав патенту. Його обійшов спритний та безсоромний Уітсон. От що
значить вчасно не подати заяву на винахід. Винахідницький рівень - "рівень техніки" винаходу полягає в тому, що він для
спеціаліста явно не випливає з рівня техніки. Рівень техніки визначається за
всіма джерелами інформації, загальнодоступними в Україні та в зарубіжних країнах
до дати пріоритету винаходу. Приклади: - загальновідомі досягнення інституту ім. Патона в
галузі зварювання. Ось і один із їх винаходів "Спосіб зварювання":
попередньо розігріті деталі з'єднуються ударом; - усім відомі змішувачі рідини, що оснащені різного
роду мішалками. Винахідник Ю.Семенів запропонував змішувати рідину гумовими
кишками з надітими на них пружинами. Весь секрет винаходу в тому, що приєднані
до однієї пневмомагістралі шланги при проходженні по них стисненого повітря
розгойдуються на дні бака, немов тюльпани під вітром, змішуючи при цьому
рідину. Промислова придатність визначається тим, що винахід повинен бути використаний у промисловості,
сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях суспільного
виробництва. Приклади — не придатні винаходи (не корисні): - сигнальний прилад, що кріпиться до пояса купальника і
призначений для знаходження цього купальника після того, як останній
втопився; - вимірювач сили поцілунку (бажаючі виміряти її
підключаються до електричної батареї, при поцілунку коло замикається і прилад
показує величину струму); - самовітаючий капелюх; - велосипед для коней; - гільйотина для мух; - "вічні двигуни". Ще в 1775 році Паризька
академія наук ухвалила спеціальне рішення не розглядати заяви на винахід
"вічний двигун". Але вперто ще і на сьогоднішній день патентні
відомства різних країн бомбардуються подібними речами. Кожен винахід присвячено вирішенню якоїсь технічної
задачі. Тому і рішення цієї задачі має бути технічним. Рішення є технічним, якщо підпадає
під один із об'єктів: - пристрій (машини, механізми, інструменти, агрегати
тощо); - спосіб (технологічні процеси добування, способи
вимірювання, випробування контролю, збирання, діагностування, лікування
людей, тварин тощо); - речовина (метали, сплави, скло, керамічні маси,
індивідуальні хімічні сполуки (плазміни, вектори, рекомбінантні молекули
нуклеїнових кислот); композиції (сполуки, суміші, розчини тощо); продукти
ядерного перетворення; - штам мікроорганізму, культура клітин, рослин і тварин
(мікоплазми, рікетсії, бактерії, мікроскопічні гриби, дріжджі, мікроскопічні
водорості, лишайники, мікроскопічні безхребетні тварини тощо); - застосування пристрою, способу, речовини, штаму за
новим призначенням. Підвищення продуктивності праці є досить актуальним
завданням. Вирішити його можна різними шляхами. Один з них - використання
раціональної форми оплати праці працівникам. Це надзвичайно ефективний метод
і він приводить до розв'язання поставленого завдання. Та, нажаль, ці заходи
не є технічними. Тому не всі рішення визнаються винаходами. Об'єктом винаходу не можуть бути: - наукові теорії і відкриття, математичні методи; - методи організації і управління господарством; - плани; - умовні позначення, розклади, правила (дорожні знаки, маршрути,
правила вуличного руху, правила гри, граматичні правила, методи і системи
виховання, викладання, навчання тощо); - методи виконання розумових операцій, способи
досліджень, методи розрахунків, математичне розв'язання задач; - програми для обчислювальних машин; - результати художнього конструювання (проекти і схеми
планування будинків, територій, будівель, парків, с.-г. угідь, а також їх
естетичне оформлення форми, фасон тощо); - топології інтегральних схем; - сорти рослин і породи тварин; - об'єкт не відповідає хоч одному із критеріїв; - не вказано конкретних засобів і способів розв'язання
поставленого завдання: нездійсненні, що суперечать законам природи, так звані
"вічні двигуни"; - об'єкти не корисні; - завдання, що суперечать суспільним інтересам,
принципам гуманності і моралі. Форми охорони винаходів Право власності винахідника засвідчується патентом. Патент
(лат. відкритий, явний) - документ, офіційно завірений на дану продукцію, яку
можна купляти, використовувати, але не виробляти. Щоб виробляти продукцію іншій особі власник патенту має
право дати їй дозвіл (видати ліцензію) на
використання винаходу на підставі ліцензійного договору. Договір про
передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір
вважаються дійсними, якщо вони складені в письмовій формі і підписані
сторонами. Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої
особи лише після їх реєстрації у Державному департаменті інтелектуальної
власності України. Тільки автор і патентовласник володіють відомостями
("ноу-хау") за яких умов використання патенту дасть оптимальні
результати. Патент підтверджують: - признання пропозиції винаходом; - пріоритет (першість на винахід
надається першому заявнику, що встановлюється з дня подачі заявки на почту, з
дня реєстрації заявки на підприємстві); - авторство; - виключне право автора на винахід. Строк дії патенту обраховується від дня подачі заяви і
становить: для винаходу - 20 років, корисної моделі - 5 років. Якщо власник патенту
за корисну модель після закінчення терміну його дії схоче продовжити чинність
патенту то за його клопотанням Державний департамент інтелектуальної
власності України може це зробити, але на строк, що не перевищує три роки. На
Україні також діє деклараційний патент із строком дії шість років, що
віддається під відповідальність заявника без проведення експертизи по суті:
після шести років він має бути підданий експертизі або скасований. Заява на видачу патенту Заяву на видачу патенту на винахід (корисну модель)
може подати до департаменту будь-яка особа, яка бажає одержати патент і має
на це право (автор винаходу; законний спадкоємець автора; роботодавець
автора). Заява надсилається на адресу Українського інституту промислової
власності. Заяву складають українською мовою. Заява повинна містити: - заяву про видачу патенту України на винахід (корисну
модель (форму заяви наведено в додатку А); - опис винаходу (корисної моделі); - формулу винаходу (корисної моделі); - креслення й інші ілюстративні матеріали (якщо на них
є посилання в описі); - реферат; - документи, що додаються до заяви: - документи про сплату збору за надання заяви; - документ, що підтверджує наявність підстав для
зменшення збору; - документ про депонування штаму; - копія попередньої заяви, що підтверджує право на
конвекційний пріоритет; - документ, що підтверджує повноваження довіреної особи
(доручення); - документ про передачу права винахідником або
роботодавцем правонаступнику; - документ про право успадкування. Заяву на видачу патенту, опис і формулу винаходу
(корисної моделі), креслення та реферат подають у трьох примірниках, решту
документів - в одному примірнику. Всі документи заяви друкують шрифтом чорного кольору.
Тексти опису, формули винаходу і реферату друкують через два інтервали з висотою
великих літер не менше 2,1мм. Латинські назви, латинські і грецькі літери, графічні
символи, математичні і хімічні формули вписують чорнилом, пастою або тушшю
чорного кольору. Не допускається змішаного написання формул від руки і на
друкарській машинці. Опис винаходу (корисної моделі) Опис винаходу
необхідно викладати у визначеному департаментом порядку. Опис починається із зазначенням індексу рубрики діючої
редакції МПК (Міжнародна патентна класифікація), до якої належить винахід (корисна
модель), назви винаходу містять такі розділи: - галузь техніки,
до якої належить винахід (корисна модель); - рівень техніки; - суть винаходу (корисної моделі); - перелік фігур, креслень (якщо на них є посилання в
описі); - відомості, які підтверджують можливість здійснення
винаходу (корисної моделі). Формула винаходу (корисної моделі) Формула винаходу
- це стисла словесна характеристика технічної суті винаходу, що містить
сукупність його суттєвих ознак, які достатні для досягнення зазначеного
заявником технічного результату. Формула повинна: - стисло і чітко виражати технічну суть винаходу; - визначати обсяг винаходу, а саме, межі прав власника
патенту, встановлені нормативними актами; - служити засобом відрізнення об'єкту винаходу від
інших об'єктів або визначення схожості для встановлення факту використання
винаходу. Реферат Реферат є скороченим викладом змісту опису винаходу
(корисної моделі) і він повинен містити такі розділи: - об'єкт винаходу; - галузь застосування; - суть винаходу; - альтернативні рішення; - технічний результат. Середній обсяг реферату повинен містити до 250 слів,
текст слід друкувати без абзаців. 5.3. Раціоналізаторська
пропозиція Необхідність
у раціоналізації Раціоналізація
- це удосконалення, покращання чого-небудь. Раціоналізація властива розвитку
людського суспільства: без удосконалення, без покращання знарядь виробництва,
технології їх виготовлення, взагалі всіх прийомів доцільної діяльності людина
просто не може обійтись. Цього вимагали природні закони розвитку.
Раціоналізація здійснюється шляхом різних раціоналізаторських пропозицій. Питання про необхідність раціоналізаторської пропозиції
допомагає виявити такі, наприклад, дані: у середньому кожні 4 години
конструктор, розробляючи технічну документацію, допускає помилку, на
виправлення якої в цехах втрачається більше 8 годин; мінімум 2/3 працівників,
підприємств в тій чи іншій галузі зайняті ліквідацією недостатньої
надійності нових науково-технічних рішень, методів і матеріалів. Велика
кількість типових проектів не відповідає сучасним вимогам: тому на місцях її
починають удосконалювати або будувати за місцевими кресленнями. Назва "раціоналізаторська пропозиція"
походить від слова "раціонально", тобто розумно, найбільш вигідно.
Але не всі зміни, що є розумними, найбільш вигідними, можна назвати
раціоналізаторськими пропозиціями. Критерії раціоналізаторської пропозиції У відповідності до Положення, раціоналізаторською пропозицією
признається технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства,
організації чи установи, якому воно подано, і передбачає зміну конструкції
виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або зміну складу
матеріалу. Це визначення вміщає критерії охороноздатності
раціоналізаторської пропозиції: - технічне рішення; - новизна; - корисність. До раціоналізаторських відносять такі пропозиції: - з удосконалення техніки (машини,
станки, прилади, пристосування, інструмент та ін.); - з покращання способів обробки
матеріалів, технологічних процесів виготовлення продукції; миття деталей,
збирання машин; - з покращання способів контролю,
досліджень, спостережень; - з покращання якості продукції, що
виробляється, зменшення браку; - з покращання умов праці і техніки
безпеки; - ті, що забезпечують економію
електроенергії і матеріалів; - з використання виробничих відходів
та ін. У сільському господарстві України признаються раціоналізаторські
пропозиції: - які відносяться до створення нових і
покращання існуючих агротехнічних, зоотехнічних і ветеринарних способів та
прийомів сільськогосподарського виробництва; - зв'язані із заходами з покращання
використання земель, захисту фунту від ерозії, корінному покращанню
сільськогосподарських угідь; - з профілактики і боротьби з
хворобами сільськогосподарських рослин, сільськогосподарськими шкідниками,
бур'янами; - що відносяться до експлуатації МТП,
електрифікації і автоматизації сільськогосподарського виробництва; - щодо застосування мінеральних добрив
і інших препаратів у сільському господарстві; - з використання і ремонту
сільськогосподарської техніки; - що відносяться до способів
виготовлення і застосування біопрепаратів, кормових добавок, лікувальних і
дезінфікуючих засобів; - щодо удосконалення
ветеринарно-зоотехнічних інструментів, приладів і обладнання. Ознаки раціоналізаторської пропозиції Щоб правильно кваліфікувати пропозиції, що поступають
від раціоналізаторів, необхідно знати шість ознак
рацпропозиції: 1-а: пропозиція
повинна носити технічний характер, тобто відноситись до конструкції
(будови), технологічного процесу (способу), матеріалу (речовини); Пропозиції, що допомагають організаційно налагодити
господарство, упорядкувати штами, спростити облік, покращити зберігання
матеріалів та ін., рахуються організаційно-господарськими, оскільки в них
немає елементів технічного рішення і, тому, до категорії раціоналізаторських
вони не відносяться. 2-а:
технічне рішення повинно бути обґрунтоване, тобто вміщати конструктивне або
технологічне розроблення і, при необхідності, експериментальне підтвердження.
Висунуте завдання повинно бути повністю вирішене. Опис пропозиції повинен
бути достатньо повним, щоб його можна було впровадити у виробництво не лише
автору, але і будь-якому спеціалістові даної галузі виробництва. Постановка завдання, типу "гола ідея", добре
побажання, раціоналізацією не признається. 3-я:
пропозиція повинна мати новизну. Пропозиція признається новою для даного
підприємства, організації, установи, якщо до подачі заяви: - таке ж на даному підприємстві не застосовується; - не було раніше заявлено іншою особою; - не було передбачено наказами або розпорядженням
адміністрації, не було розроблено технічними службами підприємства або
вищестоящої організації; - не повторює технічне рішення
типової технології, стандартів; - не було опубліковано в
інформаційних виданнях. 4-а:
пропозиція повинна бути корисною, тобто давати економічний або інший
позитивний ефект (покращити якість продукції, техніку безпеки, забезпечити
економію матеріалів або електроенергії, полегшити працю та ін.). Пропозиція не признається раціоналізаторською, якщо
вона погіршує якість продукції, що виробляють, за винятком випадків, коли
вирішується, наприклад, завдання щодо створення замінників дефіцитних матеріалів. Пропозиція не признається корисною, якщо вона разом з
підвищенням продуктивності праці знижує безпеку праці. 5-а:
пропозиція повинна носити творчий характер, тобто створюватися самостійно.
Допускається переробка відомої пропозиції відповідно до конкретних умов
виробництва. Пропозиція, яку взято із технічної літератури або із
досвіду інших підприємств, не є раціоналізаторською, оскільки в ній немає
технічної творчості автора. Автор у даному випадку лише проявив ініціативу у
викорис» танні досвіду. 6-а:
раціоналізаторська пропозиція подається в письмовому вигляді за встановленою
формою. При відсутності хоч однієї з
ознак пропозиція раціоналізаторською не признається. Відмінності раціоналізаторських пропозицій від
інших новаторських пропозицій Від винаходу рацпропозиції відрізняються характером і
ступенем новизни. Для винаходу потрібна новизна абсолютна (світова), для
рацпропозиції - новизна місцева (обмежена). Винахід характеризується
істотними відмінностями від прототипу, на рацпропозиції ця вимога не діє. Заява на винахід подається в Державний департамент
інтелектуальної власності України, а заява на рацпропозицію - на те
підприємство, де її буде використано. Від організаційно-господарської пропозиції
раціоналізаторська відрізняється тим, що містить у собі технічне рішення
завдання. Організаційно-господарські пропозиції направлені на
удосконалення організації і планування виробництва, упорядкування структури
управління, покращання обліку і звітності та ін. Приклади таких пропозицій: - перерозподіл обов'язків між окремими спеціалістами
підприємства; - нова форма плану-графіку ремонту і технічного
обслуговування машин, що передбачає облік витрат засобів. За використання організаційно-господарських пропозицій
законодавством винагорода не передбачається. Автори таких пропозицій одержують
премію за розсудом керівника підприємства. Від ініціативних пропозицій рацпропозиція відрізняється
тим, що в ній є елемент власної технічної творчості. Новизна завжди зв'язана
з творчістю. Автор ініціативної пропозиції може отримати премію за
ініціативу впровадження досвіду за рахунок засобів, що виділяються за
сприяння винахідництву і раціоналізації, але йому не видається свідоцтво на
рацпропозицію і не передбачаються пільги, що передбачені для
раціоналізаторів. Оформлення заяви на раціоналізаторську пропозицію Заява на рацпропозицію оформляється автором
(співавторами) в письмовому вигляді на бланку форми № Р-1 і має таку структуру: - назва об'єкта рацпропозиції; - короткий опис застосовуваного до подачі пропозиції
об'єкта техніки; - недоліки застосованого об'єкта, що будуть усуненні
заявленою пропозицією; - технічні засоби, пропоновані автором для усунення
недоліків раніше застосовуваного об'єкту техніки; технічні, економічні або інші переваги пропонованого
автором об'єкта в порівнянні з застосовуваним; - предмет рацпропозиції; - у необхідних випадках до заяви повинні додаватись
графічні матеріали - креслення, схеми або ескізи. Заява підписується всіма
авторами. Подача
заяви на раціоналізаторську пропозицію Письмова заява на рацпропозицію заповнена на бланку
форми Р-1, подається безпосередньо на підприємстві, до діяльності якого
відноситься пропозиція. У день надходження заява на рацпропозицію, реєструється
в спеціальному журналі за встановленою формою Р-4, з цього моменту заява стає
службовим документом і на руки автору не видається. Після подачі заяви і її
реєстрації автор має право вносити зміни до опису пропозиції, не змінюючи
суті пропозиції. Всі зміни і доповнення подаються на окремих листах із
вказанням дати і підписаних всіма авторами. Автору рацпропозиції на протязі п'яти днів видається
довідка за встановленою формою, що підтверджує факт і дату надходження заяви. Заява не підлягає реєстрації в таких випадках: - не зрозуміла мета
пропозиції; - не вказано способи досягнення корисного результату; - пропозиція не містить рішення, а є лише постановкою
завдання: "підвищити якість заточування інструменту" та
ін.; - пропозиція не відноситься до даного підприємства. На
протязі п'ятнадцяти днів заяву має бути розглянуто і за нею прийнято одне із трьох можливих рішень: 1) про признання рацпропозиції і про прийняття її до
використання; 2) про проведення дослідної перевірки пропозиції; 3) про відхилення пропозиції. Розгляд проводиться посадовими особами підприємства -
керівник підприємства або керівник підрозділу, на якого це покладено наказом
підприємства. Якщо автором пропозиції є керівник підприємства, або
його заступник, або головний інженер, або замісник головного інженера, то
рішення за цією пропозицією приймається керівником вищестоящої організації. На кожного автора (співавтора) рацпропозиції
заповнюється карточка за формою Р-4. Використання рацпропозиції оформляється актом за формою
Р-2. Після внесення рішення про признання пропозиції раціоналізаторською і
прийняття її до використання на протязі місячного строку кожному із
співавторів пропозиції видається посвідчення на рацпропозицію, із вказуванням
у ньому інших співавторів. У випадку втрати посвідчення автору (співавтору)
видається дублікат. Права автора на підставі посвідчення діють або в межах
підприємства, яке видало посвідчення, або, якщо посвідчення видано
міністерством (установою) - на підпорядкованих цьому міністерству (установі)
підприємства. Права автора діють також на підприємствах, які одержали
раціоналізаторську пропозицію на основі договору про передачу
науково-технічних досягнень і досвіду. Посвідчення на рацпропозицію являється правосильним
документом, тобто без нього не можуть бути реалізовані будь-які права, надані
раціоналізаторам законодавством. Наприклад, має право на винагороду лише
"автор раціоналізаторської пропозиції, якому видано посвідчення".
Відсутність посвідчення позбавляє автора можливості звернутись до суду при
стягненні винагороди, з позовом про встановлення ефекту використання
пропозиції та ін., оскільки відсутність посвідчення означає відсутність
самого об'єкта права, тобто раціоналізаторської пропозиції. Декваліфікація
раціоналізаторських пропозицій У теперішній час є випадки помилкового видання
охоронних документів особам, чиї пропозиції не володіють новизною, не мають
технічного рішення й інших критеріїв пропозиції. Декваліфікація раціоналізаторської пропозиції є засобом
виправлення випадкових помилок, допущених посадовими особами в період прийому,
розгляду і кваліфікації пропозиції. У таких випадках керівник підприємства з
власної ініціативи або з подання інших органів, або за заявами громадян
переглядає пропозицію і виносить рішення про відміну попереднього рішення,
про признання пропозиції раціоналізаторською і про признання недійсного
посвідчення виданого на неї. Декваліфікацію раціоналізаторської пропозиції може
виконати також вищий орган як із своєї ініціативи, так і за скаргами
громадян або поданнями відповідних органів. Декваліфікацію проводять на протязі одного року з дня
винесення рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською або з дня, коли
почалося її використання, якщо вона почалась пізніше. Від декваліфікації необхідно відрізняти визнання
посвідчення недійсним через видання його на ім'я особи, яка не має першості
на цю пропозицію, або через неправильне вказування в посвідченні автора або
співавторів. У цих випадках оцінка предмета раціоналізаторської пропозиції
не змінюється. Таке признання посвідчення недійсним може бути виконано на
протязі трьох років з дня видання посвідчення. В усіх цих випадках у відповідному наказі обов'язково
об'являють недійсність конкретного посвідчення з вказуванням його реквізитів
(номера, дати видання, назви підприємства, предмета раціоналізаторської
пропозиції, прізвища, імені та по батькові автора). Посвідчення, визнане недійсним вже не має ніякого
значення і зовсім не обов'язково, щоб власник повертав його підприємству або
складався акт про його знищення. Відповідне формулювання в наказі робить таке
посвідчення недійсним. 5.4. Промисловий зразок Відповідно до Закону України «Про охорону
прав на промислові зразки» промисловий
зразок — це результат творчої діяльності людини у
галузі художнього конструювання. Прикладами промислового зразка можуть бути
пляшка, етикетка, модель одягу, кузов автомобіля, прикраси, іграшки. Промисловий зразок не є досить популярним
об'єктом в Україні. Так, за даними Українського інституту промислової
власності (Укрпатенту) станом на 01.11.2010 всього в Україні зареєстровано
21048 патентів на промислові зразки. Це більше ніж вдвічі менше порівняно із
патентами на винаходи та корисні моделі (54250). Незважаючи на це,
промисловий зразок відіграє важливу роль в бізнесі та у стратегії діяльності
підприємства. Відповідно до чинного в Україні
законодавства об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи
розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового
виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Отже,
головною функцією промислового зразка є задоволення естетичних та
ергономічних потреб. Промисловий зразок може бути як двовимірним
(етикетка, малюнок тканини, килима), та як тривимірним (склянка, ваза, кузов
автомобіля, зовнішній вигляд приладу). Окрім цього, промисловий зразок може
бути комбінованим — таким, що поєднує в собі елементи дво- і тривимірного
промислового зразка, наприклад, годинник із плоским оригінальним циферблатом. Не секрет, що зовнішній вигляд продукції
відіграє ключове значення, адже споживачі досить часто купують не продукт, а
упаковку, тобто зовнішній вигляд цієї продукції. Так, наприклад, деякий час
автомобілі KIA випускалися за ліценцією компанії MAZDA і багато моделей містять
той же двигун, охолоджувальну та ходову системи. Проте споживач при
достатньому бюджеті саме обирає автомобілі MAZDA. В основі такого вибору є
декілька причин, і одна з них — зовнішній вигляд. Саме тому варто і потрібно
захищати зовнішній вигляд продукції. Для того, щоб отримати патент на
промисловий зразок, він повинен бути новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих
ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи
або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Патент на промисловий
зразок надає його власнику: - право на використання промислового
зразка; - виключне право надавати дозвіл на таке
використання; - виключне право перешкоджати
неправомірному використанню промислового зразка. Згідно ч.6 ст. 5 Закону України «Про
охорону прав на промислові зразки» обсяг правової охорони, що надається,
визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на
зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується
патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Отже, перш ніж подавати заявку на отримання
патенту, потрібно визначити які ознаки є суттєвими, а які ні, а також
вирішити які зображення подавати із заявкою. Відповідно до Правил складання
заявки на промисловий зразок, ознака належить до суттєвих, якщо вона впливає
на формування зовнішнього вигляду виробу, якому притаманна така ознака.
Суттєвими зокрема можуть бути такі ознаки: форма, конфігурація, поєднання
кольорів. Після визначення суттєвих ознак потрібно
визначити, які подавати зображення. Якщо заявляється двовимірний об’єкт,
скажімо, етикетка, то достатньо буде подати одне зображення. Якщо ж об'єкт
тривимірний, наприклад, зовнішній вигляд промислового приладу, то потрібно подати
таку кількість зображень, які дають змогу уявити загальний вигляд виробу. Певна продукція визнається виготовленою із
застосуванням промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві
ознаки. Наприклад, якщо заявлено пляшку, що характеризується певною
оригінальною формою та орнаментальною різьбою, то відтворення лише
оригінальної форми не буде використанням всіх суттєвих ознак, а отже, і
порушенням прав на промисловий зразок. Окрім того, що правова охорона визначається
сукупністю суттєвих ознак, патент на промисловий зразок також має певні
обмеження по території та часу. Патенту на промисловий зразок властивий
територіальний характер - патент України дії тільки на території України.
Більш того, в Україні патент на промисловий зразок діє лише протягом 15 років
з дати подачі заявки. Незважаючи на певні обмеження по території
та часу дії, промисловий зразок може надати великі конкурентні переваги на
ринку. Проте досить часто тому чи іншому об'єкту не завжди виправдано
обирають охорону як промислового зразка. Розглянемо відмінності в охороні
промислового зразка та інших об'єктів права інтелектуальної власності. Авторським правом охороняються твори, в
тому числі твори мистецтва. Що ж стосується промислового зразка — то це
зовнішній вигляд певного виробу. Виріб, як правило, передбачає певний тираж
такого виготовлення. Існують і відмінності в набутті, і строках правової
охорони. Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права»
авторське право виникає внаслідок факту створення твору і не потребує
обов'язкової реєстрації. Що ж стосується промислового зразка, то патент на
промисловий зразок діє з дати, наступною за датою його реєстрації. Окрім
того, на відміну від прав на промисловий зразок, майнові авторські діють
протягом всього життя автора та 70 років після його смерті. Відомо, що об'єктом промислового зразка
може бути тримірний виріб. Як торгову марку можна захистите об'ємне
позначення. В чому ж відмінності? Головна функція промислового зразка — задоволення естетичних та ергономічних потреб, а
торгової марки — розрізнення позначення одного виробника від іншого. Як
правило, саме за таким принципом обирають відповідну охорону. Якщо заявлена
пляшка, що має певні розрізняльні ознаки, наприклад, виконання у формі
історичної постаті, кіногероя, то отримують охорону саме як торгової марки. На відміну від патенту на промисловий
зразок, свідоцтво на торгову марку діє протягом 10 років з дати подачі заявки
та може бути подовжено кожні 10 років. Від промислового зразка винахід (корисна
модель) відрізняється тим, що промисловий зразок - це зовнішній вигляд
певного виробу, а винахід (корисна модель) - технічне рішення в будь-якій
галузі технології. Тобто, певна конструкція телескопу, що дає споживачам ті
чи інші технічні характеристики - є винаходом (корисною моделлю), а його
зовнішній вигляд — промисловим зразком. Таким чином, інструментів для захисту
результатів творчої, інтелектуальної діяльності — достатньо, і головна задача
— правильно визначити об'єкт та обрати відповідний режим охорони. ☞ Питання для самоперевірки ?
|
||||||||
